Україна вже другий рік поспіль залишається найбільшим в світі експортером замороженої малини. Надзвичайно сильними стають позиції і по лохині. Серед тих, хто сприяє цьому – комунальне сільськогосподарське підприємство, створене сільською радою Малої Кам’янки на Івано-Франківщині. Під час експертного обговорення “Євроінтеграція на зв’язку: Бізнес” староста села Микола Грищук пояснив, чому він зацікавлений у виході продукції на ринок ЄС.
«В нас лохина в середньому коштує 250-200 гривень. Якщо б мені запропонували купити кілограм м’яса чи кілограм лохини, я б купив кілограм м’яса. Ми ж всі розуміємо, в якому часі ми сьогодні живемо. Тому вихід на європейські ринки для на особлива ціль», – сказав він.
У Малій Кам’янці вже знають, в цьому різниця між продажом лозини на внутрішньому ринку і європейськими контрактами. У власниці і засновниці компанії Rito Тетяни Абрамової досвід введення бізнесу у Литві набагато більший, і вона охоче дає поради тим, хто хоче запропонувати свої товари європейцям.
«Якість продукту – необхідна, але недостатня умова для експорту на європейський ринок. Окрім того, що там безліч регуляторних, директорних умов на кшталт маркування, пакування, складування, безпеки товарів, які виробник повинен враховувати, для них дуже важливо, де він виробляється, в яких умовах, соціальна відповідальність бізнесу, екологічні аспекти. І, чесно кажучи, нас робить крутішим. Тому що ми розвиваємося в цьому напрямку. Євроінтеграція починається не на кордоні, а всередині підприємства. І я дякую Євросоюзу, що вони нас до цього підштовхують», – додала Тетяна Абрамова.
Як показує практика, у більшості випадків український бізнес успішно стартує, коли вміє вибудовувати комунікацію не лише з партнерами, а і з місцевою владою. Як це відбувається у Київській області, розповіла комунікаційниця обласної ради Вікторія Ляховець.
«Ми знаємо, що бюрократичних перепон буває дуже багато на шляху провадження, відродження, становлення, просування, позиціонування себе на ринках. Колись ще до війни у нас були такі агрофоруми на ВДНХ, і там Київщина, звичайно, займала пристойні павільйони, показувала всі свої досягнення. І було приємно, що голови адміністрації туди приходили і за руку всіх міністрів тягнули, водили, і казали: ось подивіться, а в нас є це, а в нас є це. І хоча не все так гладко і просто буває виробникам, тим з них, хто ставлять перед собою цю планку, вона не просто не падає, а з кожним роком піднімається все вище і вище. Це про підприємців, які знають, що за ними є люди. Хто знає, що за ним одне або багато сіл, де вони в обробітку взяли землю і пообіцяли людям. Хто не хоче, щоб йому було соромно було просто приїхати туди», – підкреслила комунікаційниця.
Мало хто знає, що, окрім цих свобод, відкритих ринків, відсутності певних тарифів, коли ми зайдемо в ЄС, ми не будемо мати, і наші українські бізнеси не будуть мати, зменшення вартості ліцензування, доступу, не тільки для бізнесу, для освіти, а й для недержавних організацій, це двері, які для українського бізнеса відкриються значно ширше. На цьому наголосила СЕО FBN Ukraine Лариса Мудрак.
«Оскільки Україна дуже велика країна, при входженні до інших 30 великих ринків, ми отримуємо величезні квоти при будь-якому голосуванні. Відтак ми отримуємо гроші. Відсотки, знову ж таки, на кредит у нас будуть зменшуватися. Там цілий ланцюг. Ми ще отримуємо європейського амбасадора від України, тобто матимемо людину, яка буде виключно вибивати українські бізнесові і економічні інтереси. Це вже буде офіційна посада. Але для того, щоб це спрацювало, досвід повинен напрацьовуватись на найменшому рівні. Бізнес вчиться стукати в усі двері держави, а держава вчиться чути бізнес», – пояснила вона.
За словами Лариси Мудрак, зовсім по-іншому починають працювати дипломатичні установи України за кордоном. Вони збирають інформацію про бізнес, готові відкривати резиденції і запрошувати всі сторони для того, щоб ця співпраця склалася. Дуже хочеться, щоб Україна вже займає надзвичайно сильні позиції на європейському ринку.
Радниця міністра аграрної політики України Владислава Магалецька повідомила, що сьогодні аграрний сектор формує близько 56% усього українського експерту. Це понад 22,5 мільярди доларів на рік. І значна частина цієї продукції йде саме на європейській ринок.
«Тому я б сказала, що український аграрний сектор вже не просто стукає в двері європейського ринку, він працює всередині цього ринку, і він стає лідером цього ринку. І головне питання сьогодні- масштабувати цей успіх на більшу кількість інших країн, щоб наші компанії були присутні в цих країнах, були відомі і були лідерами», – зазначила Владислава Магалецька.
Захід відбувся в рамках проєкту «Євроінтеграція: просто про складне» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
