Український бізнес робить свої кроки на шляху до європейських стандартів. В яких умовах це відбувається, що робить українських підприємців сильнішими та як швидко вони можуть адаптувати свої бізнеси до правил ЄС? Ці та інші питання обговорили президентка Win Win Communication, CEO FBN Ukraine Лариса Мудрак, підприємиця, співвласниця та керівниця проєктів розвитку компанії «Агромат» Ольга Тадай, а також радниця міністра аграрної політики України Владислава Магалецька — учасниці онлайн-інтерв’ю «Україна. Європейський код: Бізнес» за участю регіональних журналістів.
У переважній більшості країн Європи найбільший внесок в економіку робить саме малий бізнес. Поступово на цей шлях виходить і Україна, де лише фізичних осіб-підприємців уже понад два мільйони, і всі вони змушені працювати в умовах війни.
«Ми знаємо, як часто бізнес зазнає руйнувань, не може відновитися без допомоги колег або фінансової підтримки. З іншого боку, я точно знаю, оскільки перебуваю за кордоном і неодноразово чую, як представники міжнародних державних інституцій та безпосередньо бізнес дивуються тому, що сервіс і комфорт в Україні на п’ятому році війни в рази перевищують сервіс європейських установ. Йдеться про доступність сервісу, клієнтоорієнтованість тощо. І це певною мірою дисбаланс. Ми маємо унікальну експертизу в системі та архітектурі виживання, а з іншого боку, Європейський Союз не завжди з великою радістю приймає український бізнес і висуває багато вимог. Що тоді штовхає нас уперед?» — запитала Лариса Мудрак.
Ольга Тадай відповіла просто: бізнес дуже хоче жити, і, по великому рахунку, все інше — лише контекст.
«Ми зараз перебуваємо в контексті війни, і виникає ситуація: ти маєш вижити. У мирні часи є конкуренція: або ти виживаєш, або змушений закрити бізнес. Зараз додалися ще складніші умови. І ця “розтяжка” між виживанням і розвитком усе одно має одну мету — залишитися живими. А оскільки ми представники сімейного бізнесу, нам дуже важливо передати його у спадок нашим дітям», — пояснила керівниця проєктів розвитку компанії «Агромат».
Компанія розвивалася як імпортер і протягом 25 років постійно стикалася з європейськими правилами. Війна розширила напрями діяльності, і тепер «Агромат» ввозить в Україну керамічну плитку та сантехніку. Однак ставлення до бізнесу в ЄС не змінилося.
«Я б сказала, що там більше довіряють процесам, ніж людям. Вони хочуть розуміти, хто ти і що ти — це те, що ми називаємо комплаєнсом. Ми звикли чути це слово в банках чи акціонерних товариствах. У невеликих компаніях такого майже не існує, а в Європі це норма», — розповіла Ольга Тадай.
Чи є українська стійкість конкурентною перевагою для Європейського Союзу, чи, навпаки, це може стати проблемою? На думку Владислави Магалецької, війна одночасно і віддаляє, і пришвидшує інтеграцію. Віддаляє — тому що бізнес втрачає людей, ресурси та прогнозованість, а частина компаній постійно працює в режимі антикризового управління. Але водночас, парадоксально, війна пришвидшує наше зближення з ЄС. Український бізнес став значно швидшим, гнучкішим і адаптивнішим.
«Найбільший наш розрив сьогодні — не в якості продукції, адже українська продукція, зокрема аграрна, часто є суперконкурентною та технологічно сильною. Головний виклик — системність і передбачуваність процесів. Європейський Союз — це про довгі правила гри, екологічні вимоги, документацію, сталість, контроль ризиків, страхування та відповідальність на кожному етапі. Ми ж звикли вирішувати проблеми “вручну” — через адаптацію та кризове мислення. І у воєнний час це стало нашою найсильнішою рисою. Але європейська система будується не на героїзмі, а на процедурах. І саме тут — найбільший виклик цього переходу», — зазначила радниця міністра аграрної політики.
«Це точно не про високу швидкість, — додала Ольга Тадай. — Але адаптивність українського бізнесу — це вміння швидко пристосовуватися до нових правил».
Підсумовуючи розмову, Лариса Мудрак констатувала, що великих пересторог на шляху українського бізнесу до Європейського Союзу немає. Навпаки — Україна має сильні напрацювання в багатьох сферах, зокрема в аграрній, будівельній та молочній галузях.
«Те, що ми радимо малому бізнесу, — це навчатися на кожному рівні. Звертайтеся, шукайте можливості, адже їх сьогодні дуже багато», — заявила CEO FBN Ukraine.
Звертаючись до бізнесу, Ольга Тадай наголосила на важливості спільних дій і партнерства: «Можна конкурувати в Україні, але виходити на європейський ринок разом — так, як це робить Українська асоціація меблевиків, коли об’єднує своїх учасників».
«Україна сьогодні дуже добре розуміє справжню цінність європейських принципів: верховенство права, прозорість, партнерство, людський капітал, свободу підприємництва. І головне питання сьогодні полягає в тому, як Україна стане частиною цієї системи. Потрібно і можна об’єднуватися. Я можу навести багато прикладів, коли не лише окремі компанії експортують продукцію, наприклад до Канади чи скандинавських країн. Часто фермери об’єднуються у спілки, і вже ці об’єднання займаються експортом. Здатність до об’єднання, на мою думку, зараз є надзвичайно важливою. Тим більше, що війна має нас цього навчити», — сказала Владислава Магалецька.
Захід відбувся в рамках проєкту «Євроінтеграція: просто про складне» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
