Люди підтримують тільки те, що вони розуміють – результати дискусії щодо комунікації реформ

WATCH IN ENGLISH

В Україні 5 сегментів населення залежно від соціально-політичної активності. Громадян, які мають політичні орієнтири та є активними учасниками громадянського суспільства,  лише 10%. Активних скептиків, які цікавляться політикою та висловлюють власну думку, – 20%. Решта українців – обивателі (30%), інертні (30%) та тотально відчужені (10%). Такі результати дослідження Kantar TNS. «Треба працювати з першими двома сегментами – з активними громадянами та активними скептиками. Ці два сегменти дуже важливі, з ними легше працювати та комунікувати. Але для того, щоб комунікувати з обивателями та інертними, необхідні задіяти перші два сегменти», – пояснила заступник генерального директора Kantar TNS Ukraine Світлана Винославська під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

Існує думка, що молодь є двигуном реформ. Дослідження Центру «Нова Європа» показало, що молодь, особливо у регіонах, досить пасивна: лише 4% молодих людей дуже цікавляться політикою, 13% – більш-менш цікавляться політичними процесами, решта – або нейтрально ставляться до цього, або не цікавляться взагалі. «Лише кожен п’ятий готовий до політичної активності, але тільки 4% – беруть участь у політичній активності, підписують петиції, ходять на демонстрації», – розповіла аналітик Центру «Нова Європа» Дарія Гайдай.

Основна причина такої низької активності молодих людей – їхні песимістичні погляди на майбутнє, зокрема, у молоді зі Сходу та Півдня України. Згідно з даними дослідження, лише половина молодих людей у цих регіонах України позитивно дивиться у майбутнє. «Молодь, з одного боку, є ресурсом, який можна використати для змін, однак ми повинні розуміти, що рівень зневіри, який росте загалом серед населення, є дуже поширеним серед молоді у східних та південних областях. Він пов’язаний і з освітою, з працевлаштуванням та іншими соціальними чинниками. Одна з рекомендацій – відкривати можливості для молоді саме східного та південного регіону, показувати їм ті можливості, які бачить молодь на Півночі та Заході», – зазначила Дарія Гайдай.

Українцям потрібно пояснювати на конкретних прикладах, які зміни чекають на них після впровадження кожної з реформ. «Люди підтримують більше те, що вони розуміють», – переконаний Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії. Однак політичні лідери не можуть бути джерелом забезпечення масової підтримки реформ – на сьогодні в Україні досить низький рівень довіри до влади.

«Я б починала не з тих, хто має зрозуміти реформи, а з тих, хто ці реформи розпочинає. Вони мають зрозуміти, що вони говорять не про себе, не про своє близьке оточення, а про цільову аудиторію. У цільової аудиторії є проблема – реформа цю проблему вирішує. І починати треба з вербалізації, публікації результату, а потім – моніторингу», – пояснила Ольга Захарова, керівник експертної ради Української телевізійної академії.

Андрій Андрушків, керівник проектів ГО «Центр UA», розповів про власний досвід комунікації медичної та освітньої реформ з громадянами у регіонах. Головна ідея – знаходити особливий підхід для кожної цільової аудиторії. «Ми написали окрему лекцію для студентів «Про піцу та демократію», на початку якої я просив студентів в аудиторії дати трьох людей, які замовлять піцу. Вони замовляли піцу, я починав розказувати про виборчу систему в Україні. У кінцевому результаті виявлялося, що ті, хто замовляв піцу, не врахували, що в аудиторії є вегетаріанці, у людей є проблеми з печією тощо. Фактично 60% людей в аудиторії виявлялися незадоволені замовленням, і ми давали тут «місток» до державних політик, до рішень парламенту. І це давало ефект», – зазначив Андрій Андрушків.

«Комунікація має сенс тільки тоді, коли у результаті неї змінюється поведінка людей – політична, соціальна, економічна тощо. Інакше – це просто розваги. Якщо ви дійсно хочете впровадити вплив через інформацію – ви зіткнетеся з ситуацією, коли комунікація не є єдиним засобом впливу. Якщо ви хочете мати кінцевий результат – ви маєте розуміти ціну, яку за це платите. У тому числі, і моральну. Це – відкрите питання», – підсумував член правління Інституту соціально-економічних досліджень Олег Покальчук.