Київ
,

Прогалини в українському законодавстві дискримінують права мешканців тимчасово окупованих територій Криму та вимушених переселенців – активісти

Київ, 19 січня 2018.

Моніторингова робота громадських та правозахисних організацій показала, що прогалини в українському законодавстві викликають системні проблеми та порушення прав мешканців тимчасово окупованих територій Криму та внутрішньо переміщених осіб з Криму. Під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі активісти презентували дорожню карту з 10 кроків, які має зробити Україна, щоб усунути існуючі дискримінаційні положення.

Перше, що повинна зробити Україна, – встановити адміністративну процедуру документування фактів народження та смерті осіб на тимчасово окупованій території. «На сьогодні Україна документує лише 10-15% від усіх фактів народження і смерті осіб на окупованих територіях Криму», – навела дані Дар’я Свиридова, експертка Української Гельсінської спілки з прав людини.

Питання статусу осіб, які відбувають або відбули покарання у місцях позбавлення волі у Криму, залишається невирішеним. Тому активісти вимагають від уряду розробити механізм повернення цих осіб на територію України та відновлення їхнього статусу. «Ми також рекомендуємо розробити порядок перегляду рішень винесених українськими судами по справах щодо осіб, які продовжують відбувати покарання на окупованих територіях Криму, незаконно вивезені на територію Російської Федерації або повернулись на територію України і потребують негайного права на оскарження вироків, винесених щодо цих осіб», – додала Дар’я Свиридова.

Український уряд повинен також затвердити законодавчі акти, які дозволять підтримати родини політв’язнів Криму. «На сьогодні такі ініціативи є, але політичної волі їх прийняти не було. […] Наприкінці року ми передали до МЗС України перелік таких жертв, які були незаконно позбавлені волі через політичні мотиви – це щонайменше 64 людини. Цей перелік зростає, з’являються нові справи і нові вироки», – підкреслила Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи.

Невирішеними залишаються проблеми пов’язані із статусом «нерезидента», зокрема дискримінація у доступі до банківських послуг. «Для вирішення проблеми необхідно скасувати закон про вільну економічну зону «Крим» та внести законопроект, який врегулює відповідні питання», – зазначила Ольга Скрипник.

Ще одним кроком українського уряду має стати спрощення процедури евакуації особистого майна з Криму та покращення санітарно-гігієнічних умов на пунктах пропуску.

Євгенія Андріюк, заступник координатора громадської ініціативи «Крим SOS», наголосила, що уряд має звернути увагу на захист персональних даних внутрішньо-переміщених осіб та припинити практики обміну цими даними з державними органами Російської Федерації. «Питання у тому, що будучи в умовах військового конфлікту ми передаємо всі персональні дані тих людей, які переїхали як переселенці або залишаються громадянами України, державі-агресору – ці дані можуть бути легко використані проти цих людей», – підкреслила вона.

Процедура паспортизації також має бути вдосконалена. «Сьогодні люди чекають на  отримання паспортів до 2-х місяців і весь цей час не можуть повернутись до Криму», – зазначила Євгенія Андріюк.

Тетяна Печончик, голова Центру інформації про права людини, підкреслила, що українська влада повинна вирішити питання з доступом внутрішньо-переміщених осіб до місцевих виборів та спростити доступ до освіти.

Також необхідно спростити доступ до Криму іноземних журналістів, адвокатів та правозахисників. «Процедура видачі доступу є досить складною, бюрократичною та обтяжливою. Ми вважаємо, що ця процедура має бути змінена з дозвільної на повідомлювальну», – зазначила Тетяна Печончик.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі