Київ
,

Голосіївський парк щороку надає екосистемних послуг на 77,9 мільярдів гривень – дослідження

Київ, 02 травня 2018.

Щороку Голосіївський національний парк надає киянам екосистемні послуги вартістю 77,9 мільярдів гривень.  Такі результати дослідження презентував Олексій Василюк, еколог Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Це те, що безкоштовно мають кияни, просто маючи національний природній парк. Якщо цю цифру поділити на кількість людей, які у Києві бувають щодня, то у середньому кожен з нас зберігає 71,5 гривень [щодня] і відповідно 26 тисяч на рік просто через те, що у нас є парк. В інших країнах багато екосистемних послуг входять в податки», – наголосив  Олексій Василюк.

Дослідження провели на основі міжнародних методик монетизації екосистемних послуг. «Найновіші розробки науковців зараз дозволяють порахувати такі екосистемні послуги,  які раніше просто було неможливо прорахувати з економічної точки зору. Зараз можна прорахувати, наприклад, скільки коштує один гектар лісу з точки зору очищення води і т.д. Ми взяли ці методики і намагались порахувати скільки коштують ці екосистемні послуги для Голосіївського національного парку», – пояснила Катерина Норенко, аналітик Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина».

Дослідження показало, що очищення повітря, яке зараз здійснюється за рахунок дерев парку, інакше коштувало б місту близько 480 мільйонів гривень на рік, формування мікроклімату – 3,8 мільярди гривень. «Ми порахували, яким іншим чином ми можемо отримати прохолодне повітря – наприклад, за допомогою кондиціонеру. Ми порахували, скільки треба було б кондиціонерів, щоб вони своєю функцією могли повністю охопити той об’єм повітря, який має весь Голосіївський національний природній парк. У цей розрахунок включена вартість кондиціонера і електроенергія – ми нарахували, що треба було б заплатити 3,8 мільярди гривень, якби замість Голосіївського парку на стовпах стояли кондиціонери намагаючись виконати його функцію», – деталізував Олексій Василюк.

Якби ж парку не було і киянам довелось доїжджати до інших локації з рекреаційною метою – на рік сумарна вартість, яку мали б заплатити усі мешканці міста склала б 240 мільйонів гривень. «Мало хто задумується, що ліс – це ціла екосистема, яка очищує повітря, воду,регулює мікроклімат. Наша мета – поштовх до зміни свідомості і сприйняття того, що природа, яка оточує нас, варта набагато більше ніж те, що може бути оцінене у грошовому еквіваленті», – наголосила Катерина Норенко.

Поділитися у соцмережах

Twitter