Київ
,

Реалізація Міжнародного пакту про громадянські і політичні права: є прогрес на рівні законодавства, але бракує практичного застосування – звіт УГСПЛ

Київ, 08 серпня 2018.

Українська Гельсінська спілка з прав людини підготувала альтернативний звіт до Комітету ООН з прав людини щодо виконання Україною Міжнародного пакту про громадянські і політичні права протягом останніх кількох років. У документі проаналізовано виконання українською владою 15 рекомендацій Комітету, наданих за результатами розгляду попередньої доповіді України, поданої у 2013 році. «В цілому, Україна продовжує позитивні тенденції, особливо щодо свободи мирних зібрань і прийняття законодавства. Але є проблема правозастосування, і наша ключова рекомендація – забезпечити належну правозастосовну практику», – розповіла Олена Семьоркіна, аналітик Української Гельсінгської спілки з прав людини, під час презентації звіту в Українському кризовому медіа-центрі.

Перша рекомендація для України від Комітету ООН з прав людини стосувалася підвищення обізнаності правоохоронних органів, суддів та суспільства в цілому про положення Пакту – для активнішого врахування цих положень у діяльності поліції і судів. Експерти УГСПЛ звернули увагу, що вивчення Пакту досі не входить до програми підготовки поліцейських і суддів, як інші міжнародно-правові акти. За інформацією Міністерства юстиції України, за останні 4 роки українські суди використовували положення Пакту у 14 тисячах рішень.

Наступна рекомендація Комітету ООН з прав людини стосується створення додаткових підстав для перегляду рішень Верховним Судом України. У 2015 році зареєстрували відповідний законопроект, який пропонував визнати юридично зобов’язуючими не лише рішення міжнародних судових установ, але й міжнародних організацій. Але законопроект направили на доопрацювання, з обґрунтуванням, що акти міжнародних організацій носять рамковий рекомендаційний характер.

Рекомендація Комітету про необхідність збільшити фінансування і людські ресурси Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, на думку правозахисників, не виконана; спостерігається послаблення цього інституту. «Існують обґрунтовані підстави для сумнівів щодо законності обрання Омбудсмена, з різних причин. […] Сукупність всіх цих обставин створює ризики для подальшої роботи Омбудсмена», – зазначив Тарас Цимбрівський, керівник Програми USAID «Права людини в дії», що реалізується УГСПЛ.

Найменший прогрес, на думку експертів УГСПЛ, – у сфері вдосконалення антидискримінаційного законодавства та захисту громадян, які постраждали внаслідок таких правопорушень. Чутливість цієї теми для українського суспільства зумовлює блокування законопроектів у цій сфері, ратифікацію Стамбульської Конвенці щодо запобігання насильству у сім’ї.

Залишається викликом дотримання принципів універсальності прав людини і недискримінації у контексті прав ЛГБТ-спільноти і ромів. До протоколу допиту додали графу «злочин на грунті ненависті» та провели відповідне навчання поліції, проте під час реєстрації правопорушення це часто ігнорують, кваліфікуючи їх як «хуліганство». «Якщо брати державну статистику  і дані правозахисних організацій, державна статистика свідчить, що злочинів на грунті ненависті і посягання на свободу сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності – 1-2 випадки. Натомість, правозахисні організації тільки  у 2018 році зафіксували 226 випадків – погроз, приниження гідності, фізичних нападів», зазначила Олена Семьоркіна, аналітик УГСПЛ.

Залишаються великі проблеми із виконанням рекомендації щодо запобігання смерті у місцях позбавлення волі і розслідування таких випадків. «За перші 3 місяці 2017 року, в Україні померли 144 ув’язнених та засуджених, за перші 3 місяці 2016 року – 116. Така ситуація є прямим наслідком неякісної медичної допомоги та перехідного періоду під час реорганізації пенітенціарної системи. […] Інститут звільнення за станом здоров’я деякий час не працював», – зазначила Олена Проценко, юрист УГСПЛ. Не завжди фіксують випадки, коли ув’язнені в закладах несвободи у зоні бойових дій загинули або отримали поранення внаслідок обстрілів. За кількістю самогубств у пенітенціарних установах, Україна зараз на 1 місці у Європі.

Відзначають проблеми із розслідуванням випадків тортур і жорстокого поводження цифри, недостатньо ефективно розслідуються напади на правозахисників і журналістів.

У виконанні рекомендації Комітету щодо більшого представництва жінок в органах влади та рівних прав і можливостей є прогрес на рівні законодавства: запроваджена посада урядового уповноваженого з питань гендерної політики та гендерна квота 30% для списків кандидатів у депутати. Водночас, залишаються проблеми з імплементацією. У Верховній Раді депутатів-чоловіків – 371, жінок – 52. Певну роль у цьому зіграла постанова Центральної виборчої комісії про те, що недотримання гендерної квоти не є підставою для відмови у реєстрації. Із 17 Державних секретарів, жінок – лише дві; із 35 осіб керівного складу центральних органів влади – 5 жінок. На районному рівні, із 75 голів – лише 17 жінок.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі