«Правда проти пропаганди. Як Кремль спотворює історію України: Донеччина» – саме цю тему обговорювали в Українському кризовому медіацентрі. Обговорення, в рамках якого також демонструвався відеоролик про міфи Донеччини, стало продовженням попередньо проведеного УКМЦ дослідження «Міфи та наративи російської пропаганди, які руйнують українську ідентичність на півдні та сході України. Спростування та викриття».
Участь у обговоренні взяли експерти, журналісти й посадовці, які дійшли до спільного висновку про важливість популяризації серед українців історичних фактів розвитку Донецького регіону як споконвічної козацької землі.
Захід відбувся в межах проєкту «Зміцнення інформаційної стійкості в Україні» в партнерстві з International Practitioners` Partnership Network (Естонія) за підтримки Європейського Союзу.
Чому важливо написати власну історію українських земель
Спростувати російський міф насправді не складно. Достатньо наукового підходу й доступу до історичних матеріалів, а головне – донести результати проведеного аналізу якомога ширшому колу людей. Про це розповіла керівниця пресцентру УКМЦ Тетяна Колосова, презентуючи відеоролик.
– Українці сильні саме завдяки своїй ідентичності, причому здобутій в історичній боротьбі, а не набутій з народження, – впевнена пані Тетяна. – І завдання зовнішніх та внутрішніх ворогів – зруйнувати її через спотворення історичних фактів, маніпулювання ними та підміну правди неправдою. Державою та багатьма організаціями робиться чимало для протидії такій пропаганді, однак у цьому немає системності і мультидисциплінарного комплексного підходу.
Один із найпоширеніших наративів – про те, що більшість українських регіонів засновані за часів імперської Росії. Навіть в українській Вікіпедії досі можна знайти підтвердження цих викривлень історії. Хоча кожному історику відомо, що датою заснування міст вважається перша літописна або історична згадка про нього чи про поселення на цій території, а не дата перейменування чи реформування внаслідок якихось подій. Саме це стало поштовхом для проведення дослідження про міфи російської пропаганди, що досі побутують на Сході та Півдні України із тим, щоби поширити його результати для широкої аудиторії – громадян України.
– І сьогодні, в часі війни, дуже важливо розповідати українцям про нашу справжню історію, бо всі імперії існують за одним сценарієм: забирають чуже, знищують інших і стирають пам’ять, – зазначила Тетяна Колосова. – Тому наше з вами завдання – написати власну історію, відновлену з різних архівів та людських розповідей, та доносити її на різних платформах для широкої цільової авдиторії в простому, але непримітивному форматі.
Сучасна війна постійно супроводжується пропагандою
Території майбутньої Донецької області України заселили козаки ще в XVII столітті. Саме вони заснували чимало місцевих поселень, зокрема місто Бахмут. Наприкінці ХІХ століття більшість тутешніх мешканців відносили себе до українців, згідно із повітовими переписами. У 1939 році росіяни не складали навіть третини місцевого населення. Майбутній центр промислового Донбасу – містечко Юзівка, яке стало містом Донецьк, заклав у 1869 році валлійський підприємець-новатор Джон Юз (або Ґюз). Однак разом із першим сталінським голодомором у 1924 році сюди прийшли й перші радянські наративи, які спотворювали й перекреслювали справжню історію виникнення і розвитку міста.
Журналістка видання «Бахмут.in.ua» Тетяна Семаковська зазначила, що разом із повномасштабним вторгненням нинішня Росія продовжує приносити з собою пропагандистські наративи, використовуючи їх для виправдовування своїх дій як для власного населення, так і для українців на захоплених територіях.
– Ми спостерігаємо, як на ворожих каналах все більше говорять про те, що Донеччина – нібито російська земля, а тому населені пункти вони не окуповують, а повертають, – розповіла пані Тетяна. – Наприклад, у Бахмуті дивом вцілів від обстрілів пам’ятник Кіндрату Булавіну, одному з керівників козацького повстання на Дону проти Московського царства. І росіяни, захопивши місто, намагалися його ім’я просто присвоїти, розповідаючи, начебто він працював на благо Росії.
За словами журналістки, ще одна теза, яку активно просуває окупаційний режим, – про необхідність повного знесення будівель у Маріуполі та Бахмуті через значні руйнування та побудову повністю нових міст. Таким чином росіяни прагнуть остаточно знищити пам’ятки архітектури, які нагадують про козацьке минуле цих земель.
– Я вважаю, що нам потрібно пояснювати людям навіть дуже прості речі, – каже Тетяна Семаковська. – Наприклад, короткими відео розповідати, як Росія привласнювала наших героїв, навіть казки. Ми робили цілі серії роликів про Микиту Кожум’яку та трьох богатирів, яких росіяни приписують собі, та пояснювали, чому ці історичні персонажі є насправді українськими.
Важливо починати свою контрпропаганду ще зі шкільної освіти
Доктор історичних наук Вадим Задунайський зараз працює професором кафедри світової історії нового й новітнього часу Українського католицького університету, а до 2014 року викладав у Донецькому національному університеті. Тож може порівняти студентство різних часів та як змінювалося мислення молодих українців.
– У Донецькому університеті ситуація була оптимістичною з точки зору можливостей формування адекватних знань історичної минувшини й здатності на підставі критичного аналізу порівнювати ті чи інші концепції і джерела, – розповів історик. – На той час кафедру історіографії, яка й займалась дослідженням джерельної бази, очолював Василь Пірко. Саме він багато доклався до поширення правдивої інформації про заселення Донеччини та всієї східної України. Це був один із напрямків у його докторській дисертації.
Вадим Задунайський пригадав, що з часів проголошення незалежності України донецьке студентство щороку ставало прогресивнішим у вивченні історичного минулого, швидко позбувалося пострадянської наративної спадщини, а питання мови викладання навіть не поставало – усі чудово володіли українською. Більшість студентів історичного факультету значною мірою долучалися до відстоювання українських цінностей та ідей, а зараз зі зброєю боронять нашу державу.
– Завдання істориків та експертів, котрі в публічному просторі висвітлюють сторінки нашої історії, на які зазіхає наш ворог, – давати йому рішучу відсіч, не пасти задніх, а навпаки – застосовувати різні методи, засоби й стратегії для того, щоб завдати йому ідеологічної поразки, – переконаний Вадим Задунайський.
Презентований командою УКМЦ відеоролик, на думку історика, дає можливість адекватно й за короткий час переглянути, проаналізувати й навіть переосмислити деякі історичні реалії, з якими широкий загал недостатньо обізнаний. Професор також запропонував більше акцентувати увагу глядачів таких відеопродуктів саме на статистичних даних щодо співвідношення українців та росіян у різні періоди проживання на територіях, які ворог сьогодні намагається оголосити історично своїми.
– За всю історію фіксації національного складу населення з часів Російської імперії, тобто від 70-80-их років XVIII століття, і до початку нульових українці ніколи не поступалися чисельністю і завжди переважали в межах Донецької області. І ці дані, а також контекст козацької діяльності на цих територіях, можуть додатково посилити акцент на брехливості російських пропагандистських наративів, – сказав Вадим Задунайський. – Слушним було би також додати більше інформації про збройну боротьбу проти російської агресії, починаючи від героїки козацької епохи.
Історик додав, що базисні знання про справжнє минуле українського суспільства потрібно поширювати ще зі шкільної лави, оскільки не всі спеціалізації у вишах поєднують у собі вивчення історичних дисциплін.
– Тобто, якщо в шкільній освіті, в публічному просторі більше ширити інформації про наші здобутки та досягнення, але одночасно не забувати й про помилки та прикрі поразки, тоді ми будемо перегравати російську пропаганду й зможемо контрударами своєї пропаганди завдавати поразки ворогу на ідеологічному фронті, – підсумував він.
Відеосюжети на історичні теми здатні впливати на широкі маси
Провідна консультантка мультимедійних проєктів Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Донецької ОВА Людмила Загайнова розповіла, що за аналогією з Донецьком було збудоване й містечко Нью-Йорк. Закордонні фінансисти й промисловці, котрі приїжджали на ці землі зі своїми сім’ями, будували не тільки заводи, а й школи та садочки для дітей своїх робітників.
– Пригадую, як в місцевому музеї в Бахмуті свого часу працювала керівниця, котра проводила історичні екскурсії для дітей на тему, як насправді було засноване місто, як виглядала фортеця і де базувалися козацькі полки, – розповіла посадовиця. – І ці школярі вже змалку ідентифікували своє місто саме як Бахмут, а не нав’язане радянським режимом Артемівське, як козацьку вотчину й давню українську землю.
Пригадала Людмила Загайнова й власні студентські роки, коли їм, майбутнім журналістам, викладали історію комуністичної партії, а вони передавали одне одному й зачитувалися підручником Ореста Субтельного про справжню історію України.
– На жаль, зі свого боку росіяни масовано проводять свою пропагандистську роботу. Вони завжди знищували українську ідентичність і одразу підставляли своїх «ідолів». Тому наш ворог хитрий, підступний, на жаль – і дієвий, – сказала пані Людмила. – Нам потрібно залучати всі способи для протидії йому, в тому числі кінематограф. Історичні події мають ставати історичними кінострічками, таким чином популяризуючи власних героїв, власні події та зміцнюючи українську ідентичність. Проаналізуйте лишень російську відеопродукцію, як вони ідеалізували своїх солдатів і виростили на цьому цілі покоління. Тому в український кінематограф держава повинна вкладати більше коштів для створення дуже потрібного і якісного контенту.
Людмила Загайнова також відзначила короткі ролики про українських державних діячів, які свого часу транслювалися в метро в Києві, та відзначила, що вони дуже позитивно сприймалися глядачами та мали хороший ефект. На її думку, такі ролики потрібно робити й про українські міста, щоби люди знали справжню історію їхнього заснування, адже чи не кожна область України відчула на собі спотворення власної історії руками російських пропагандистів.
Учасники заходу також зазначили, що значної шкоди українській ідентичності було завдано не лише через перекручування історії, а й через впровадження російської як мови викладання в освітніх закладах багатьох регіонів. А в нинішній час створення та масове поширення різноманітних інформаційних продуктів, проведення спеціальних навчань, екскурсів та роз’яснень повинні стати одними із інструментів комплексного протистояння масштабній і тривалій ідеологічній війні ворога.
