Київ
,

Україна не вживає достатніх заходів для дотримання прав своїх громадян, які постраждали внаслідок конфлікту – правозахисники

Київ, 05 вересня 2018.

Україна не вживає достатніх заходів для дотримання прав своїх громадян, які постраждали внаслідок анексії Криму і війни на сході, як це передбачено її зобов’язаннями відповідно до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права. Про це йдеться в альтернативному поданні до відповідного Комітету ООН, підготованому Коаліцією громадських організацій, що опікуються правами осіб, які постраждали внаслідок конфлікту, який презентували на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Навесні 2019 року Україна подаватиме черговий звіт до Комітету ООН з соціально-економічних і культурних прав щодо виконання зобов’язань у рамках Пакту. Паралельно неурядові організації також можуть направляти до нього альтернативну інформацію про стан дотримання у країні прав та свобод людини, щоб Комітет врахував її у своїх запитаннях до уряду.

На сьогодні в Україні – більше 1,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Більше 5 мільйонів громадян залишилися на тимчасово окупованих територіях.

Серед основних проблем – надлишкові труднощі для переселенців, пов’язані з отриманням своїх соціальних виплат та пенсій. «Пенсії є майном, але чомусь держава не хоче це визнавати і вирішує, що може забирати пенсії ВПО на підставі додаткових перевірок, списків СБУ і так далі. Вчора Верховний Суд поставив останню крапку у справі про позбавлення пенсії за списками СБУ – це визнано протиправним, і Пенсійний фонд зобов’язаний відновити пенсії усім, хто був позбавлений пенсії на такій підставі», – зазначила Анастасія Одінцова, правовий аналітик БФ «Право на захист». Правозахисники радять розширити перелік банків, у яких громадяни можуть отримувати свої соціальні виплати. Зараз це можливо лише в «Ощадбанку».

Абсолютна більшість переселенців не забезпечені житлом. «Діє програма «50/50», але вона не має достатнього фінансування, щоб покрити принаймні мінімальну кількість ВПО», – зауважила Анастасія Одінцова. 100 мільйонів гривень, виділені на програму на 2018 рік, досі заблоковані. Торік на програму виділили 80 мільйонів гривень, житло отримали більше 60 родин переселенців.

Анастасія Одінцова нагадала, що переселенці, до того, як отримають постійне місце проживання, не мають права голосу на місцевих виборах, що теж є порушенням їхніх прав громадянина.

Українці, які залишилися на тимчасово окупованих територіях, не мають соціального і пенсійного захисту з боку держави, якщо не зареєструвалися як ВПО. Якщо люди вирішують реєструватися і, проживаючи в ОРДЛО, виїздити за отриманням пенсії, є ризик бути позбавленими виплати, якщо їх під час перевірки не знайдуть за місцем тимчасової реєстрації. «Як правило, питання вирішуються у судовому порядку і суд приймає позитивні рішення. Але це трудомісткий процес, який займає тривалий час, потребує супроводу юристів і вимагає сплачувати судовий збір за відновлення своїх порушених прав», – наголосила Ольга Куришко, юристка ГО «Крим SOS». Також є численні труднощі, пов’язані з процесом перетину лінії розмежування, зокрема, обмеження права перевозити особисті речі.

Законодавством передбачена компенсація за пошкоджене і зруйноване майно, проте ще не прийняті підзаконні акти, які б визначали механізм такої процедури, і не виділені кошти.

Кримчани можуть отримувати соціальні виплати та пенсії без отримання статусу ВПО, але мають подавати документ про відсутність громадянства РФ і довідку про те, що вони не отримують пенсійні виплати від Росії. Період пересилання паперової справи займає близько півроку. Окремий ризик процедури – розголошення персональних даних, що є критичним для осіб, які виїхали з Криму з міркувань безпеки. «Є судові справи, коли Пенсійний фонд розголошував інформацію про людину, яка брала участь в АТО, і є рішення про накладання адміністративного стягнення на працівників Пенсійного фонду», – зазначила Ольга Куришко.

Є труднощі також з отриманням українського свідоцтва про народження дитини та виплати по народженню дитини за чинною процедурою – не всі можуть зробити це протягом визначених законом 12 місяців. За такими позовами також є позитивні судові рішення.

Діти з тимчасово окупованих територій Донбасу і Криму мають проблеми зі вступом до українських ВНЗ. Це і процедурні незручності, і те, що ці учні, на відміну від ровесників з решти території України, не мають можливості повноцінно вчити українську мову і історію України.

Ще один блок проблем стосується прав цивільних громадян, які перебували як заручники у місцях утримання на території, контрольованій так званими «ЛНР» і «ДНР» – таких людей, з якими працювала ГО «Восток-SOS», близько 2 тисяч осіб. «Проблеми часто вирішуються точково, з допомогою і волонтерів, і органів державної влади, але проблема у відсутності спеціального закону, який регулював би всі питання стосовно цієї категорії громадян. Це призводить до того, що вони часто не отримують належної правової, медичної, психологічної допомоги, не мають гарантій працевлаштування», – зазначила Ольга Аношкіна, юристка БФ «Восток-SOS».

Компенсацію від держави відповідно до постанови, прийнятої у січні 2018 року, отримали лише заручники, яких звільнили у грудні-січні 2018 року. Решта на таку допомогу претендувати не можуть. Досі немає комплексної програми медичної допомоги і психологічної реабілітації. Часто колишні заручники не знають, куди саме звернутися за професійною допомогою. Соціальна і психологічна допомога для родин заручників зовсім не передбачена.

Подання від коаліції громадських організацій вже надіслане до Комітету ООН з соціально- економічних і культурних прав. Перелік питань, які адресують уряду України під час звітування, визначатимуть у жовтні цього року.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі