Київ
,

Реформи в енергетиці та довкіллі за січень-липень 2018: підсумки експертного моніторингу

Київ, 10 вересня 2018.
Станом на сьогодні євроінтеграційні реформи у газовому секторі виконані на 46%, сфері електроенергії і ядерної безпеки – на 20%, сфері енергоефективності і соціальних питань, дотичних до енергетики – 58%, навколишнього середовища і відновлюваних джерел енергії – на 24%, нафтовому секторі – на 18%, створення сприятливого бізнес-клімату – на 44%. Такими виявилися підсумки чергового оцінювання прогресу реформ, презентованого експертами коаліції «Енергетичні реформи» на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Висновки ґрунтуються на результатах регулярного моніторингу імплементації Україною Угоди про асоціацію з ЄС у сферах енергетики та довкілля.

Газ

У газовому секторі, за оцінкою експертів, відбувається серйозне гальмування реформ. Рішення про запровадження ринкової ціни на газ для побутових споживачів вже фактично прийняте, але є ризик, що після цих змін не встигнуть скоригувати тарифи на тепло, внаслідок чого знову виникне так звана різниця в тарифах, яка призведе до зростання боргів теплопостачальних компаній. «Уряд має усвідомлювати, що це рішення має передбачати певний перехідний період, для того, щоб необхідні рішення щодо коригування тарифів на тепло також були прийняті. Але ми розуміємо, що рішення буде трохи запізнілим, тому що починається опалювальний сезон і ті альтернативні постачальники, які могли скласти конкуренцію для постачання газу для населення, вже не встигнуть законтрактувати газ на зиму», – зазначив  Роман Ніцович, керівник проектів та програм DiXi Group.

Відсутній прогрес із забезпеченням можливості зміни постачальника газу для побутових споживачів, з цього приводу Секретаріат Енергетичного співтовариства зареєстрував справу проти України. Немає прогресу із анбандлінгом – відокремленням функції транспортування і зберігання газу. Водночас, на 40% ринку, де можлива конкуренція за споживача, вона навіть зростає. Конкурентами «Нафтогазу» є і українські компанії, і представництва іноземних трейдерів, зазначив Роман Ніцович.

Електроенергетика

Вже більше 2 місяців працює новий склад Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг; на рівні НКРЕКП прийнято близько 80% нормативно-правових актів, необхідних для запровадження нового ринку. Водночас, гальмується прийняття необхідних документів на рівні Кабінету Міністрів. Залишається невирішеним питання з реструктуризацією боргів теплокомуненерго та ліквідацією перехресного субсидіювання, а також питання з боргами ОРДЛО.

Серед найбільш позитивних новин – що більшість «обленерго» вже здійснили анбандлінг – крім черкаського. Серед найбільш проблемних питань – як відбуватиметься запровадження ринку електроенергії на контрольованих Україною територіях Луганської і Донецької області, де діє особливе регулювання. «Є побажання створити спеціальну експертну комісію для вирішення цього питання[…] або вирішити це на урядовому рівні. Тому що поки не вирішиться політична ситуація, поки не зміниться правовий режим у цих областях, ми маємо великі застереження щодо можливості 100% запровадження там ринку», – зазначила Світлана Голікова, незалежний експерт, голова компанії «ТрансЕнергоКонсалтинг».

Енергоефективність і соціальні питання

У сфері енергоефективності позитивних змін менше, ніж протягом попереднього моніторингового періоду. «Секретаріат Енергетичного співтовариства вперше в історії нашої участі відкрив провадження проти України у сфері енергоефективності. Поки що немає деталей, але ми знаємо, що це пов’язано із несвоєчасною і неповною імплементацією 27-ї Директиви», – зазначив Денис Назаренко, експерт DiXi Group

Протягом останніх місяців активізувалася робота з адаптації українського законодавства до європейських вимог на рівні Міністерства регіонального розвитку і торгівлі та Кабміну. «Нульові бали» експерти поставили за відсутність у публічному доступі звітів про виконання зобов’язань у сфері енергоефективності. Тільки у липні затвердили порядок моніторингу приладів обліку, і лише для будинкових лічильників. Не вирішене питання із монетизацією субсидій. «Чим довше затягується реформа надання субсидій, тим болючіше вона буде впроваджуватися», – наголосив Денис Назаренко.

Залишається проблемою розрив між доступним фінансуванням Фонду енергоефективності та реальним запитом на програму «теплих кредитів» для ОСББ: наявний обсяг коштів – 400 мільйонів, тоді як бажаний  – близько 2 мільярдів.

Довкілля

Є позитивна динаміка з євроінтеграційними реформами у сфері довкілля. Це, зокрема, прийняття закону про стратегічну екологічну оцінку, який охоплює виконання одразу двох євро директив, а також прийняття плану заходів на 2018 рік щодо скорочення викидів від великих спалювальних установок, початок роботи у тестовому режимі реєстру оцінки впливу на довкілля. Водночас, відбувається гальмування адаптації законодавства до європейських вимог у низці окремих питань, є точкові проблеми з роботою вже прийнятого законодавства. «В цілому зрушення є, але попереду ще багато роботи, особливо у таких сферах як захист диких тварин, атмосферне повітря, викиди від великих спалювальних установок», – зазначила Наталія Андрусевич, експерт Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля».

Бізнес-клімат

Ситуація з бізнес-кліматом та інвестиційною привабливістю загалом покращилася. «Найбільші капітальні інвестиції були направлені у такі сфери як виробництво коксу та продуктів нафтопереробки, видобувна промисловість та постачання газу й електроенергії. Цьому сприяли закони, прийняті з початку поточного року. Це, зокрема, закони – про приватизацію, про валюту, про товариства з обмеженою відповідальністю […]. законопроекти про концесію і податок на виведений капітал», – розповіла Олександра Гуменюк, директорка асоціації «Європейсько-Українське енергетичне агентство».

Водночас, у деяких сферах поки що зберігається надмірна зарегульованість – зокрема у питаннях підключення до мереж та впровадження проектів у галузі енергоефективності.

 

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі