Київ
,

Першим кроком у реформі Держекоінспекції має бути впровадження системного моніторингу стану довкілля – експерти

Київ, 26 вересня 2018.

Першим кроком у реформі колишньої Державної екологічної інспекції має бути запровадження системного моніторингу стану довкілля та створення відкритої бази даних, яка містила б показники моніторингу та дані про результати перевірок. Таку думку висловили експерти під час дискусії щодо реформи Держекоінспекції в Українському кризовому медіа-центрі.

У травні 2017 року уряд схвалив концепцію реформування системи державного нагляду у сфері охорони довкілля. Реформа передбачала ліквідацію державної екологічної інспекції і створення замість неї нової природоохоронної служби, яка буде функціонувати на нових якісних засадах.

«Щоб нова служба була дійсно новою, вона має діяти на інших засадах і у своїх перевірках спиратися передовсім на об’єктивні дані показників моніторингу. В Україні такого системного вимірювання не здійснюється – воно здійснюється спорадично різними органами і не зводиться в єдину систему, відтак дуже важко проконтролювати конкретного суб’єкта господарювання. Тому першим кроком має бути впровадження об’єктивної системи інформації про показники довкілля і результати перевірки, яка вноситься до єдиної системи – щоб можна було по кожному суб’єкту господарювання відслідкувати всю його історію»,-  пояснила Оксана Величко, координатор урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції».

Основні проблеми старої Держекоінспекції, зазначила вона – відсутність об’єктивних і систематизованих даних моніторингу довкілля, низькі заробітні плати інспекторів, можливість вирішувати питання «у ручному режимі», ускладнений доступ до актів з результатами моніторингу та перевірки підприємств. Діючий мораторій на здійснення перевірок на підприємствах призвів до зворотних крайнощів, тому що суб’єкти господарювання можуть безкарно порушувати законодавство.

Самого по собі скасування мораторію недостатньо,тому що є ризик корупційних зловживань під час перевірок та вибірковості перевірок, зазначив Михайло Серебряков, керівник департаменту нормопроектування урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції». Необхідно створити запобіжники від корупційних ризиків у процедурі формування контролюючого органу та його роботи.

На думку експертів ініціативи «Разом проти корупції», інспекторів на керівні посади  потрібно обирати через прозору процедуру із незалежною комісією, більшість членів якої були б представниками авторитетних міжнародних організацій. Заробітні плати інспекторів мають формуватися не за загальною тарифною сіткою для держслужбовців, а за певним коефіцієнтом від мінімальної заробітної плати і бути достатньо високими, на рівні 50-80 тисяч гривень, щоб знизити ризик підкупу інспекторів. Громадську раду, яка здійснюватиме контроль за роботою нової структури, краще обирати за схожими принципами, як до громадських рад НАБУ та Міністерства охорони здоров’я – через електронне голосування, щоб усунути конфлікт інтересів.

Також необхідно розмежувати природоохоронні та господарські функції державних органів. «Не може Держлісагентство одночасно і заготовляти ліс, і відповідати за захист лісу, Держрибагентство – захищати рибні ресурси і контролювати вилов риби, Державний земельний кадастр – захищати ґрунтовий покрив і вирішувати адміністративні питання про виділення землі, тому що  одне виключає інше. Одні повинні відповідати за господарську частину, іншу потрібно передавати цьому органу [природоохоронній службі], з певним перетоком кадрів, тому що у екоінспеції менше досвіду, ніж у людей, які цим роками займалися», – зазначив Михайло Серебряков.

Показниками ефективності роботи природоохоронної служби пропонують обирати не кількісні показники – кількість проведених інспекцій, накладених штрафів тощо, а динаміку показників моніторингу стану довкілля.

Майбутня електронна база даних, «Відкрите довкілля», дозволить отримувати доступ і порівнювати екологічні, фінансові і бюджетні показники по всій території України, розповіла  Леся Шевченко, президент ГО «Фундація «Відкрите суспільство». «Буде відомо, скільки коштів витрачається певними регіонами для відновлення природи, скільки екологічного податку сплачують підприємства-забруднювачі, яку регуляторну політику здійснює міністерство та місцеві органи влади. Відкриті дані можуть мати економічний ефект, мінімізувати корупційні ризики. Це допоможе громаді більш активно включатися в регуляторну політику, формування та коригування природоохоронної діяльності на місцевому рівні», – зазначила Леся Шевченко. Система буде мати також аналітичний блок, щоб вчасно реагувати на проблеми, адміністративний блок, через який підприємства зможуть отримувати дозволи і ліцензії. У перспективі у базі даних з’явиться також інформація з датчиків кожного промислового підприємства, а також інформація від екологічних громадських організацій.

Олена Бугаєнко, представниця юридичної фірми «AGRECA»,від імені компаній-членів Європейської бізнес-асоціації наголосила на необхідності чітко врегулювати порядок інспектування суден у портах. «Зараз кожен інспектор визначає об’єм своїх прав по-своєму – огляд суден, акваторії, взяття проб ізольованого баласту відбувається по-різному, по-різному здійснюється аналіз і нараховується шкода. Усе це призводить до несанкціонованої затримки суден і зриву контрактів. Повинні бути встановлені єдині правила гри для бізнесу та контролюючих органів. Ми готові долучитися до розробки відповідних нормативно-правових актів», – зазначила Олена Бугаєнко. Комітет з логістики Європейської бізнес-асоціації звертається до Міністерства економічного розвитку і торгівлі та Кабміну з проханням запровадити тимчасовий мораторій на здійснення таких перевірок у портах до прийняття відповідних нормативно-правових актів.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі