Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, з великою імовірністю, продовжать на 2019 рік, але загалом у дискусії спостерігаються позитивні тенденції. Зокрема, зростає поінформованість суспільства про земельну реформу та з’являються ґрунтовні аналітичні дослідження щодо економічних наслідків скасування мораторію для аграрного сектору та країни в цілому. Таку думку висловили Дмитро Яблоновський, заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії, та Олег Нів’євський, викладач Київської школи економіки, консультант Світового банку, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Серед ключових подій року у дискусії довкола мораторію на продаж землі експерти відзначають, по-перше, рішення Європейського суду з прав людини про визнання мораторію таким, що порушує права людини і рекомендацію скасувати його, та перше рішення українського суду на підставі цього рішення ЄСПЛ, яким власнику дозволили розпоряджатися своєю землею. «Це основна подія року, яка чітко показала, на якому боці ми знаходимось», – зазначив Олег Нів’євський.
Це також конституційне подання 69 українських парламентарів, які просили Конституційний суд України визначитися, чи є конституційними положення про заборону на відчуження земель сільськогосподарського призначення. Конституційний суд відмовився його розглядати.
Третя значуща подія року – створення коаліції за скасування мораторію, до якої входять експерти та виробників.
Дмитро Яблоновський нагадав, що протягом 2018 року GfK Ukraine і Центр економічної стратегії на замовлення проекту Світового банку щомісяця опитують 1000 респондентів щодо ставлення до відкриття ринку землі. «Одна з особливостей відповідей – дуже велика кількість людей, які не визначилися зі своєю позицією. Зокрема, в цілому по Україні «не підтримують» чи «скоріше не підтримують» земельну реформу майже 43%, а не мають чіткої позиції – майже 40% [39.8%]», – зазначив Дмитро Яблоновський. Ситуація дуже різниться залежно від регіону. Більше половини респондентів з Півдня, Сходу та Києва не мають чіткої позиції. На Заході – більша поляризація прихильників та противників реформи, а тих, хто не визначився з позицією, значно менше. Найменше противників реформи – у Києві та східних областях. У вибірці власників паїв – близько 11%, у близько 29% опитаних паї є у родичів, 60% – не мають паїв і родичів, які є власниками паїв. «Серед власників паїв, 32% відповіли, що хочуть мати право продати земельну ділянку, якщо це буде їм потрібно […]. Серед тих, хто не має відношення до володіння паями, лише 15,8% хочуть мати право купити або продати земельну ділянку; 14,7% погоджуються з необхідністю відміни мораторію», – деталізував Дмитро Яблоновський.
Експерти зазначили, що у соцопитуваннях завжди спостерігається відчутна різниця у відповідях респондентів – до 10 процентникх пунктів – залежно від того, як було сформульоване запитання: довкола скасування мораторію, чи довкола можливості розпорядитися своєю земельною ділянкою. У другому випадку, кількість позитивних відповідей більша.
Опитування показали також, що земельну реформу громадяни не вважають пріоритетною. Одна з причин, за словами Дмитра Яблоновського – що люди замало знають про неї. Він додав, що, зазвичай, чим більше респондент знає про реформу, тим краще ставиться до відміни мораторію.
«Треба більше про це говорити. Тому що в експертному середовищі немає сумнівів щодо того, що потрібно відкривати ринок. Навіть опоненти під час дебатів вже не кажуть, що вони категорично проти – є позиції, що треба вже відкривати ринок і домовлятися про дизайн реформи та політичні компроміси; частина тих, хто раніше був проти, зараз кажуть, що це «не на часі». Але, сподіваюся, ми зможемо переконати їх і українців, що переваги реформи переважають потенційні ризики», – наголосив Дмитро Яблоновський.
«Зараз стоїть питання, скасовувати чи продовжувати мораторій. Але такі позитивні тенденції дають надію, що наступного року у нас відбудеться прорив у реалізації законного права власників паїв розпоряджатися своїм майном», – підсумував Олег Нів’євський.
Нагадаємо, на цьому тижні Верховна Рада має вирішувати, чи продовжувати дію мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення на наступний рік.
