У 9 із 14 досліджуваних країн, які стали незалежними після розпаду Радянського Союзу, спостерігається позитивний тренд впровадження західних цінностей. У двох країнах (Грузія та Киргизстан) – тренд на 2019 рік невизначений, у трьох – негативний (Молдова, Таджикістан, та Узбекистан) Такі висновки аналітичної доповіді Westernization Report 2019, підготовленого експертами центру StrategEast, презентували на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Дані доповіді ґрунтуються на основі «Індексу вестернізації» за 2018 рік та коментарів експертів та представників влади у 14 досліджуваних країнах (усі пострадянські країни, окрім Росії).
Експерти називали події, які, на їхню думку, найбільше вплинуть, позитивно або негативно, на вестернізацію цих країн. Для України такою подією вважають запуск Вищого антикорупційного суду.
Для Естонії це – ситуація з ідентифікаційними картками, Литви – інновації у фінансових технологіях і блокчейн, у Латвії – закон про захист викривачів, для Грузії – конституційна реформа, Молдови – скасування результатів виборів мера Кишинева, для Вірменії – «оксамитова революція», для Казахстану – латинізація абетки, Азербайджану – покращення позицій у рейтингу Doing Business, Киргизстану – наміри боротьби з корупцією, Білорусі – указ президента про лібералізацію ІТ сектору, Узбекистану – податкова реформа, Таджикистану – релігійний радикалізм, Туркменістану – обмеження виїзду за кордон.
Відзначається, що у більшості країн із позитивним трендом події, які є визначальними для ступеню вестернізації, були ініційовані урядом.
За результатами «Індексу вестернізації» 2018, до групи країн, які найбільшою мірою прийняли західні цінності, входять країни Балтії – Естонія, Литва і Латвія. Наступні за ними група – Грузія, Україна та Молдова, далі країни, визначені як «балансуючі прагматики» – Румунія, Білорусь, Азербайджан, Киргизстан і Узбекистан, на останньому місці «країни-фортеці» – Туркменістан і Таджикистан. Для оцінки враховували 5 блоків критеріїв, серед яких – «політика», «право», «економіка», «мова і культура» та «стиль життя».
Україна отримала в Індексі 54 балів, зайнявши 6-ту позицію після країн Балтії, Грузії (62) та Молдови (56).
«Із 5 сфер, у досліджуваних країнах зазвичай найкращі показники вестернізації –в економічному блоці. Це в середньому 57%, тоді як середній показник політичної і культурної вестернізації – 50%, а правової, до якої відноситься верховенство права та дотримання прав людини – в середньому 42%. З огляду на це, саме економічні питання можуть стати точкою відліку для співпраці між пострадянськими країнами і країнами Заходу і стати «містком» для глибшої вестернізації у політичній та правовій сфері», – зазначив Анатолій Моткін, засновник та президент центру «StrategEast».
