Київ
,

Правозахисники закликають Європейський Союз призначити спеціального представника ЄС з питань окупованих українських територій Криму і Донбасу

Київ, 14 травня 2019.

50 правозахисних та релігійних організацій України ухвалили спільну резолюцію з пропозицією кроків, які допоможуть покращити становище релігійних громад і загальну ситуацію з правами людини на окупованих територіях Донбасу та Криму. Про це розповіли учасники ініціативи на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Перший заклик, до міжнародних партнерів України – на будь-яких перемовинах із Російською Федерацією піднімати питання деокупації Донбасу та Криму, вимагати припинення переслідування з політичних та релігійних мотивів та звільнення політв’язнів.

Другий крок – документувати порушення свободи релігії і переконань та підготувати публічну доповідь про ситуацію на окупованих територіях Криму і Донбасу.

«Важливо збирати інформацію про ці порушення, узагальнювати її, давати юридичну кваліфікацію та застосовувати правові інструменти – щоб українські правоохоронні органи захищали наших громадян там, порушуючи відповідні кримінальні провадження. Крім того, наші спостереження дають підстави говорити про порушення, які підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду – порушення пункту h ст.7 ч. 1 Римського статуту, де йдеться про переслідування ідентифікованої групи», – зазначив Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи. Крім того, додав він, потрібно забезпечити юридичну допомогу людям, які зазнають переслідувань з боку окупаційної влади.

Третя пропозиція – створити інституційний механізм, який дозволить міжнародній спільноті стежити за ситуацією. «Ми звертаємося до ЄС з проханням призначити спеціального представника ЄС з питань окупованих українських територій Криму і Донбасу, який би здійснював постійний контроль за тим, що там відбувається, включно з порушенням свободи релігії, і регулярно публічно звітував Раді ЄС про стан справ», – зазначила Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод.

Окрім тиску на Росію через міжнародну спільноту, релігійні громади можуть підтримати своїх одновірців на окупованих територіях гуманітарною допомогою, або ж надати матеріальну підтримку для переїзду на підконтрольні Україні території, зазначив Геннадій Білорицький, представник Об’єднання іудейських релігійних організацій України, юридичний радник головного рабина міста Києва та України. Так у 2014 році допомогли переїхати єврейській громаді Донецька.

Текст резолюції найближчим часом презентують у низці європейських країн та США. Окрім рекомендаційної частини, вона містить описову, де наведені факти порушення свободи релігії й переконань на окупованих територіях Донбасу та у Криму.

За інформацією Кримської правозахисної групи, за 5 років окупації Криму переслідувань і тиску зазнавали усі релігійні організації, окрім православної церкви Московського патріархату.

Найжорсткіші переслідування УГКЦ у Криму відбувалися у лютому-квітні 2014 року, у першу чергу – щодо громад, які активно висловлювалися на підтримку Майдану. Їх змушували припиняти діяльність, погрожуючи в іншому випадку відкрити кримінальне провадження за екстремізм.

Обшуків та кримінальних переслідувань зазнали також Свідки Єгови, оголошені «екстремістською організацією». Щонайменше двоє членів організації знаходяться під підпискою про невиїзд у зв’язку з кримінальними провадженнями.

Із 40 громад УПЦ КП, які діяли на момент окупації Криму, залишилося 8. «Владика Климент, Архієпископ Сімферопольський і Кримський, боровся 5 років, але врешті був змушений подати документи для реєстрації Православної церкви України. Йому відмовили і продовжують захоплення власності, яка належала українській церкві», – зазначила Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи.

За словами шейха Рустама Гафурі, заступника муфтія Духовного управління мусульман України, на окупованому Донбасі та у Криму не залишилося жодної мусульманської громади, яка підтримувала б з ними контакт. Більшість мусульман, які проживали на окупованій території Донбасу, змушені були виїхати. У Криму мусульмани – зазвичай кримські татари – зазнають постійних переслідувань.

«Лише в цьому році за звинуваченням у членстві в Хізб Ут-Тахрір, яка заборонена в РФ, заарештовані 27 людей. Деякі з них вже заявили, що до них застосовували катування, – зазначила Ольга Скрипник. – Ми неодноразово фіксували випадки, коли саме релігійна ознака використовується окупаційною владою не лише для переслідування релігійних діячів та активістів, але й журналістів. Серед 56 мусульман, звинувачених за екстремістськими статтями – приналежність до організації Хізб Ут-Тахрір – є медіаактивісти, які під час обшуків просто фіксували те, що відбувається».

За даними пастора Анатолія Козачка, першого заступника старшого єпископа Української Церкви християн віри євангельської, з окупованих територій виїхали понад 50% прихожан євангельських церков. Кількість церков майже не змінилася,  але у деяких залишилося по декілька людей. З усіх них лише одна, на території Донецької області, перереєструвалася за вимогою окупаційної влади. Він додав, що для перереєстрації релігійні громади повинні були надавати повні списки усіх, хто відвідує церкву.

Для обговорення ситуації зі свободою релігії  на окупованих українських територіях та суміжних питань, планують заснувати регулярний майданчик – за участі релігійних і правозахисних організацій, органів влади та міжнародної спільноти.

 

 

 

 

 

 

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі