Київ
,

У 50% справ щодо корупції призначені покарання – штрафи, у 10% – реальні строки позбавлення волі – дослідження

Київ, 20 травня 2019.

За останні 5 років у половині справ щодо корупції призначені покарання – штрафи, у 10% випадків – реальні терміни позбавлення волі. У 24% випадках обвинувачуваних звільнили від покарання (виправдання, дійове каяття, взяття на поруки тощо). Такі підсумки аналізу судових рішеннях у кримінальних справах щодо корупції, проведеного Українським центром суспільних даних у партнерстві з Центром демократії та верховенства права, презентували на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Дослідження охоплює понад 36 тисяч судових рішень за 2014-2018 роки з відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень. Аналітики здійснили морфологічний аналіз текстів судових рішень за статтями Кримінального кодексу України 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2 і перетворили їх на масив даних. Метою дослідження було з’ясувати, наскільки змінилися судові рішення внаслідок реформи судової системи.

Протягом 2014-2018 років, кількість кінцевих рішень зросла. «Найбільше кінцевих рішень – за статтею 368, «прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання неправомірної вигоди службовою особою», найменше – за статтею «незаконне збагачення» – у ній лише 2 кінцевих рішення», – розповів Андрій Горбаль, виконавчий директор Українського центру суспільних даних. Хоча рішень за 368 статтею найбільше, загалом їхня кількість знижується, за іншими статтями – поступово зростає.

При цьому, 2 рішення за незаконне збагачення – це вироки за 2014 рік, у справах, які були відкриті ще за старою редакцією статті від 2011 року. «Практики застосування нової редакції статті, яку скасовував Конституційний Суд, у жодному кінцевому рішенні ще не було», – зазначив Іван П’ятак, старший аналітик кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!», Центр демократії та верховенства права.

Найпоширеніша тривалість розгляду справ – 1-3 місяці, 6-12 місяців та 2 роки.

У більш ніж 50% рішень у першій інстанції справи закінчувалися штрафами, у 24% осіб звільненням від відповідальності (виправдано, дійове каяття, взяття на поруки тощо), у майже 10% (416 справ) – реальними строками позбавлення волі.

«Стабільно зростає кількість рішень, які закінчуються штрафами, і знижується кількість випадків позбавлення волі. «Дійове каяття» найчастіше зустрічається у справах щодо декларування недостовірної інформації. За статтею «зловживання впливом» і «прийняття пропозиції, обіцянка чи отримання неправомірної вигоди» зростає кількість штрафів. І стрімко знижується кількість рішень з позбавленням волі за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди за останні 5 років», – розповів Андрій Горбаль.

Найпоширеніші суми штрафів за корупційні злочини – 8500 гривень, 17000 гривень і 25 500 гривень. Кореляції між сумою неправомірної вигоди і сумою штрафу аналітики не виявили. «Можна отримати штраф 510 гривень за хабар 10 тисяч гривень, 17 тисяч гривень штрафу за хабар 100 гривень, або за хабар 1,5 мільйона гривень – 25 500 гривень», – зазначив Андрій Горбаль. Частково причина у тому, що суддя за певним звинуваченням не може призначити суму більшу чи меншу передбаченого законом розміру.

Більше половини всіх вироків з позбавленням волі передбачали умовний термін. 416 справ закінчилися реальними термінами позбавлення волі, у близько 50% випадків – 5-6 років. «Тут є певна кореляція між сумою хабара і терміном: чим більша сума неправомірної вигоди, тим більший термін… Але є випадки, коли за 750 гривень неправомірної вигоди людина отримала реальний термін 5 років, і за 600 гривень – 2 роки», – зазначив Андрій Горбаль.

Спецконфіскацію майна у судових рішеннях застосовують рідко. Більшість судових рішень у всіх категоріях корупційних злочинів не передбачали конфіскації майна. Проте сума хабара у всіх випадках вилучається.

Аналізували також судові рішення у цивільних та кримінальних справах за участі присяжних». Це дослідження охопило 45 883 судових рішень за 2017-2018 роки.

Із усього масиву рішень за справами, у яких міг бути суд присяжних (переважно за умисне вбивство), лише 100 за 2017-18 рік були прийняті за участі присяжних. У 95 випадках це були обвинувальні вироки. Лише відносно кожного 7-го обвинуваченого розгляд здійснювався за участі присяжних

«Основний висновок – що підсудні не використовують повною мірою можливість суду присяжних для захисту своїх прав, адже у кримінальних справах він призначається за клопотанням обвинуваченого», – каже Андрій Горбаль.

У цивільних справах, у яких до судового процесу за законом мали бути залучені присяжні, у 83 випадках кінцеве рішення приймалося без їхньої участі.

За результатами дослідження виявили значні проблеми із функціонуванням Єдиного державного реєстру судових рішень. За словами аналітиків, велика кількість рішень неправильно кваліфіковані у реєстрі, що спотворює відкриті дані.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі