Київ
,

До 2025 року за кошти Фонду енергоефективності можна модернізувати 10% житлового фонду України – директор Фонду енергоефективності

Київ, 13 вересня 2019.

До 2025 року за кошти Фонду енергоефективності можна модернізувати 10% житлового фонду України. Про це розповіла Юлія Головатюк-Унгуряну, директор Фонду енергоефективності, у рамках круглого столу щодо подолання енергетичної бідності в Українському кризовому медіа-центрі. 3-го вересня розпочалася програма Фонду «Енергодім», яка пропонує кошти для термомодернізації багатоповерхових будинків. У ній вже беруть участь 13 ОСББ. Загальна вартість цих проектів – понад 58 мільйонів гривень. Програма співфінансується європейськими партнерами.

«За нашою стратегією, до 2025 року буде реалізовано понад 16 тисяч проектів [термомодернізації житла]. Якщо цей сценарій вдасться – нам вдасться модернізувати близько 10% житлового фонду», – зазначила Юлія Головатюк-Унгуряну

За її словами, Фонд може опрацьовувати до 3 тисяч заявок за рік – головне, щоб на участь у програмі був попит серед ОСББ.

Передбачається, що Україна щороку вкладатиме в Фонд 1,6 мільярда гривень. Угоди EE4U та EE4U-II передбачають надходження до статутного капіталу Фонду 1,6 мільярдів гривень до 2021 року щорічно.

Останні кілька років Україна витрачає на субсидії в рази більше, ніж на енергоефективність. Водночас, для того, щоб частка витрат на комунальні послуги у бюджеті споживачів зменшувалася і тих, хто потребує субсидій, стало менше – вкладати гроші потрібно саме в енергоефективність, наголошують експерти.

«У 2018 році на субсидії з бюджету виділили понад 70 мільярдів гривень, ними скористалися 6,9 мільйонів людей. У 2019 році на субсидії виділили 55 мільярдів. У той же час, на «теплі кредити» з 2014 року виділили 2,6 мільярдів гривень – при тому, що вони залучили приватні інвестиції у розмірі близько 8 мільярдів гривень від населення», – зазначив Костянтин Гура, заступник голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України

У 2017 році субсидії отримували 42% усіх українських домогосподарств. Після кампанії верифікації отримувачів у 2018-19 роках, ця кількість скоротилася. Станом на весну 2019 року, субсидії отримували приблизно 25% домогосподарств, частка витрат бюджету домогосподарств на комунальні послуги становить в середньому 15%, розповів Денис Назаренко, генеральний менеджер навчальних програм аналітичного центру «DiXi Group».

Основна проблема у тому, що зараз гроші, виділені на субсидії, фактично «опалюють повітря». За даними НАК «Нафтогаз», люди, які отримують субсидії, не намагаються заощаджувати: мешканці приватних будинків, які отримують субсидії, використовували на 73% більше газу, ніж ті, які їх не отримують. У багатоквартирних будинках – на 23%. «На нашу думку, це неправильно – такими темпами енергетична бідність не буде подолана ніколи», – наголошує Сергій Балан. генеральний менеджер з розвитку енергетичного сектору «DiXiGroup».

Перше, що повинна зробити держава – перейти до повної монетизації житлових пільг та субсидій, каже Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «ОПОРА».

«На сьогодні ми маємо монетизовану субсидію для тих, хто не має боргів, і пільги поки що не монетизовані. Під поняттям «монетизовані» я маю на увазі, що люди отримують гроші в руки. Якщо ці кошти отримуються через віртуальні рахунки в «Ощадбанку» виконавцями комунальних послуг, навіть якщо це називається «монетизацією» у постанові Кабінету міністрів – це не монетизація, тому що люди не бачать цих коштів. Доки людина не бачить живих коштів і не розуміє, за що вона платить – вона не мотивована ні розбиратися, ні заощаджувати», – наголошує Тетяна Бойко.

По-друге, потрібно розширювати фінансування програми «теплих кредитів». «У бюджеті на наступний рік передбачено 400 мільйонів гривень, з них 199 мільйонів – на ОСББ, решта – на приватний сектор. За нашими прогнозами, цих коштів вистачить лише на півтора місяцію У цьому році грошей вистачило на 2 місяці», – каже Тетяна Бойко.

«Теплими кредитами» за увесь час дії програми скористалися 680 тисяч українців, комплексну термомодернізацію провели 4 тисячі ОСББ, розповів Костянтин Гура. По всій Україні є історії успіху, коли люди після цього почали платити у 2-3 рази менше за комунальні послуги.

«Нам потрібно підвищувати енергоефективність і розвивати відновлювану енергетику. Це два шляхи, як зміцнити нашу енергонезалежність та зменшити енергетичну бідність. І держава, і бізнес, і споживачі мають розуміти, що енергоефективність – це інвестиція в майбутнє. І завдання держави, напевно, не спустити бюджетні кошти на субсидії або про інвестувати будівництво енергооб’єкту, а створити такі умови, щоб або населення, або бізнес інвестували у ці сфери», – зазначив він.

«Це комплексна проблема, і рішення також має бути комплексним і потребує співпраці багатьох органів державної влади… Головне питання – чи стане Уряду і новим народним депутатам політичної волі щоб, говорячи про захист споживачів, одночасно здійснювати необхідні, непрості, часто болючі кроки, без яких потурбуватися про споживачів у довгостроковій перспективі неможливо», – підсумував Денис Назаренко.

Експерти «DiXiGroup» закликають дати точне універсальне визначення «вразливих споживачів» та «енергетичної бідності», щоб краще формувати державну політику у цій сфері. Також – вирішити проблеми зі встановленням будинкових та індивідуальних лічильників, запровадити контроль за нормативами температури у приміщенні та субсидіювати опалення житла до 20°С (у наріжних кімнатах) – виходячи з бюджетних обмежень і для стимулювання заощадження тепла; забезпечити належну верифікацію отримувачів субсидій; здійснити інвентаризацію та визначити енергоефективність житлового фонду, а для цього – запустити обов’язкову енергетичну сертифікації будівель при продажі або здачі у довгострокову оренду.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі