Зовнішню політику України у 2019 році експерти оцінюють переважно на «3» за 5-бальною шкалою – опитування

WATCH IN ENGLISH

Реалізацію поточної зовнішньої політики України більшість експертів оцінюють на «3» за 5-бальною шкалою. Найбільшою перемогою 2019 року називають проведення Нормандського саміту у Парижі, а найбільшим провалом – втягнення України у внутрішньополітичну боротьбу у США. Такі результати опитування експертів щодо найбільших перемог і поразок країни у зовнішній політиці за 2019 рік, проведеного Радою зовнішньої політики «Українська призма», повідомили на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Загалом опитали 100 експертів – представників аналітичних центрів, академічної спільноти та журналістів-міжнародників. Один блок опитування стосувався 2019 року, інший – підсумків попередніх 5 років. Усі питання, окрім оцінок від 1 до 5, були відкритими.

До «перемог» 2019 року 29% опитаних експертів віднесли проведення нормандського саміту у Парижі. Проте значна частина віднесла  цю подію і до поразок. На другому місці – рішення міжнародних судів на користь України (18%), далі – збереження санкцій (17%), звільнення українських полонених (9%), збереження курсу на ЄС і НАТО та закріплення його у Конституції, розповів Сергій Герасимчук, заступник голови Ради зовнішньої політики «Українська призма».

Серед поразок, на першому місці – втягування України у внутрішньополітичну боротьбу в США (40%), далі – повернення Росії до ПАРЄ (13%), проведення нормандського саміту (9%), по 4% – неспроможність спинити будівництво Північного потоку-2 та втрата одностайності Заходу у підтримці України.

Головними перемогами останніх 5 років називають  набрання чинності Угоди про асоціацію з ЄС (26%), отримання безвізового режиму з ЄС (24%), формування та збереження міжнародної коаліції на підтримку України (18%), втримання режиму санкцій (16%), рішення міжнародних судів на користь України (6%).

Щодо провалів зовнішньої політики за останні 5 років, 16% говорять про те, що це – продовження війни з РФ і 16% – підписання Мінська-2. 13% – втягування України у політичну боротьбу в США, 9% – брак помітного прогресу у відносинах з НАТО, 7% – погіршення відносин з сусідами, 5% – маргіналізація питання окупованого Криму у міжнародному порядку денному

Реалізацію поточної зовнішньої політики України більшість експертів оцінюють на «3» за 5-бальною шкалою – так вважають 59% опитаних, на «4» – 21%, на «2» – 19%, на «1» – 1%.  «Торік 44% поставили трійку і стільки ж – четвірку. І якщо минулого року 1% поставили «5», цього року – не поставив ніхто», – зазначив Сергій Герасимчук.

Головними проблемами, які заважають ефективній реалізації зовнішньої політики, називають відсутність стратегічного бачення – 81%, кадрове питання – 61%, агресію Росії проти України – 51%, недостатню координацію між різними органами влади – 44%, відсутність фінансових ресурсів – 27%.

Більшість експертів кажуть що зовнішня політика України щодо Росії не зовсім відповідає їхнім очікуванням (43%), частково відповідає – 39%, зовсім не відповідає – 16%, відповідає – 2%. Минулого року більшість вказували варіант «повною мірою» або «частково».

Натомість, оцінки політики щодо ЄС майже збігаються з минулорічними. 11% зазначають, що політика України повною мірою відповідає їхнім очікуванням, частково відповідає – 62%, не зовсім відповідає – 23%, зовсім не відповідає – 3%. Щодо Сполучених Штатів оцінки змінилися: якщо минулого року більшість обирали варіант «відповідає», цього року 51% обрали варіант «не зовсім відповідає, 35% – «деякою мірою відповідає», 9% – «зовсім не відповідає», «повною мірою відповідає» – 5%.

Лідером п’ятірки дружніх до України держав стала Литва (78%), далі – Канада (50%), Польща (36%), США (27%) та Естонія (26%). «Польща – новина року, тому що торік її не було у п’ятірці, у зв’язку із загостренням українсько-польських відносин. Зараз ситуація вирівнюється», – зазначив Сергій Герасимчук.

П’ятірка найбільш ворожих – Росія (99%), Угорщина (64%), далі, зі значним відривом – Білорусь (10%), Сербія (9%) та Франція (8%). Минулого року 5-ту позицію ділили між собою Австрія та КНДР.

Лідером п’ятірки ЗМІ, які найкраще висвітлюють зовнішньополітичні теми, стала «Європейська правда». Далі – «Дзеркало тижня», «День», «Українська правда», «Сегодня». Минулого року на 4-му місці був «Лівий берег», на 5-му «Радіо Свобода».

Найбільш активними народними депутатами 8 і 9 скликання, які просувають інтереси України за кордоном, назвали Ганну Гопко, Іванну Климпуш-Цинцадзе, Ірину Геращенко, Володимира Ар’єва та Олексія Гончаренка.

Рейтинг результативності представництв України за кордоном очолило представництво в ООН. На другому місці – представництво в ЄС, далі – Посольства України в Австрії, Польщі та Німеччині.

Пріоритетами зовнішньої політики називають євроатлантичну інтеграцію (25%), європейську інтеграцію (23%), протидію російській агресії, збереження міжнародної коаліції на підтримку України та співпрацю із США – по 20%.

Пріоритетами на 2020 рік – протидію російській агресії (86%), євроатлантичну інтеграцію (57%), залучення іноземних інвестицій (40%), виконання Угоди про асоціацію з ЄС (38%), просування позитивного іміджу України (28%).


Павло Клімкін, міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках:

«Рівень амбіцій сьогоднішньої Росії – це побудова нової реальності, як би її не називати – імперії, Радянського Союзу… І найближчими роками ця мета буде дуже послідовно реалізовуватись. Тому я вважаю, що найбільші пріоритети української зовнішньої і внутрішньої політики – це збереження і розвиток нашої країни.

Сьогоднішня організація світової системи буде змінюватися, тому що зараз вона не просто у кризі – вона не працює. Як це буде відбуватися і що це буде означати для нас – це найголовніше питання. Для нас важливо зберегти базовий рівень солідарності з боку міжнародних партнерів. І допомагати нам будуть доти, доки ми будемо самі собі допомагати і боротися за себе».


Ганна Гопко, голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради України VIII скликання:

«Найважливіше, що Україна за ці 5 років із жертви російської агресії стала контриб’ютором європейської безпеки, і у багатьох наших партнерів вже є усвідомлення геополітичної безпекової ролі України

Важко дивитися, що зараз відбувається з координацією між Міністерством закордонних справ та Офісом президента і парламентською дипломатією. Хотілося б, щоб монобільшість нарешті визначилася з достойною кандидатурою».


Світлана Заліщук, радниця Прем’єр-міністра України з питань зовнішньої політики:

«Сьогодні Україні бракує стратегії зовнішньої політики бракує може навіть більше ніж у 2014 році: тоді було дуже чітко зрозуміло, хто наш ворог і куди треба рухатися. Сьогодні геополітичний контекст дуже змінився: послабилася євроатлантична єдність, зростає популізм і популярність лівих та правих рухів, постали нові виклики перед НАТО. Потрібно концептуалізувати бачення того, що відбувається у світі, і яким чином нам, як державі, у цих умовах боротися за свої інтереси. Це зобов’язує Офіс президента, МЗС і парламент працювати разом».

Визначальним напрямком зовнішньої політики має бути протидія російській агресії – збереження міжнародної коаліції на підтримку України та санкцій проти РФ. У цьому на користь України можуть грати перемоги у міжнародних судах. Крім того, Україні потрібно ставати економічно сильнішою: це посилить і політичні позиції на міжнародній арені, додає Світлана Заліщук.


Петро Бешта, заступник директора політичного департаменту Міністерства закордонних справ України:

«Україна має визначити свою роль, яка відповідає нашим інтересам – які теж треба сформулювати, і, головне – яка базується на наших перевагах, щоб стати надійним і потрібним елементом цієї системи, суб’єктом гри, на якого партнери можуть опиратися. Ми ведемо цю командну роботу як у Європі, так і в себе».