Київ
,

Справи Майдану: головне з «години запитань» до слідчих ДБР та прокурора Офісу генпрокурора України

Київ, 14 лютого 2020.

Напередодні 6-ї річниці вирішальних подій Революції гідності родичі Небесної сотні запросили представників Офісу генерального прокурора України та Державного бюро розслідувань до публічного звіту про ситуацію з розслідуванням справ Майдану на майданчику Українського кризового медіа-центру. Нижче – головне з «години запитань».

Яка ситуація з передачею справ від Управління спецрозслідувань ГПУ до ДБР?

Олександр Чорноблавський, слідчий Державного бюро розслідувань, каже, що слідчі у ДБР прийняли 47 кримінальних проваджень. До ДБР перевели з прокуратури 37 працівників, які займалися розслідуванням справ Майдану. Вони вже прийняли 47 кримінальних проваджень. Справа про убивства на Майдані – понад 4,5 тисячі томів – передана ще не повністю.

За його словами, з точки зору матеріально-технічного забезпечення слідчих «будь-яких проблем немає».

Чи може перший заступник директора ДБР Олександр Бабіков, колишній адвокат Януковича, впливати на розслідування?

Слідчий ДБР Артем Яблонський каже, що жодного впливу або незаконних дій з боку керівництва ДБР щодо слідчих Майдану не відбувається.

«Зі своєї позиції як колишні слідчі Управління спеціальних розслідувань повідомляємо, що жодних фактів втручань не було. Так само, коли був керівником Сергій Горбатюк, на мене жодного тиску не було. І зараз, за цей місяць, що ми працюємо, цього немає… Як тільки матиме місце такий факт, Олексій Донський  (прокурор Офісу генерального прокурора) першим проце дізнається».

Артем Яблонський стверджує, що ані Ірина Венедіктова, ані її заступники не мають доступу до матеріалів розслідування та не можуть давати слідчим обов’язкові до виконання вказівки. Доступ до матеріалів провадження має лише слідчий, прокурор та керівник органу досудового розслідування – начальник слідчого підрозділу.

«У процесуальному сенсі він підпорядковується тільки прокурору. В організаційному – забезпечення папером, засобами для роботи – це директор ДБР».

Він додає, що матеріали справ під час передачі залишаються у тій самій будівлі, де знаходилося управління спецрозслідувань – на вул. Борисоглібській, 18, і не потрапляють у будівлю на вул. Симона Петлюри, де розміщене керівництво ДБР.

«Вони зберігаються на Борисоглібській 18, вони передаються від прокурорів, які були слідчими і не забажали перейти в ДБР, і які працювали на Борисоглібській, 18. Передаються фактично в руки тим слідчим, які теж працюють на Борисоглібській, 18. У ДБР, у якому знаходиться керівництво, ці справи не їздять. Поодинокі перші справи, коли тільки формувався наш слідчий підрозділ, 2-3 справи, зайшли у ДБР. Усі подальші справи передаються безпосередньо від прокурора слідчому».

За його словами, слідчі забезпечені новими сейфами, від яких ключі тільки у них.

Олександр Чорноблавський уточнив, що до головної будівлі ДБР надіслали тільки ті 3 кримінальні провадження які зупинені і судом надано дозвіл на затримання.

Чи правда, що щодо слідчих Майдану відкриті кримінальні провадження?

Прокурор Офісу генерального прокурора України Олексій Донський та слідчий Олександр Чорноблавський кажуть, що про нові такі випадки їм не відомо.

«Є біля 20 кримінальних проваджень, відкритих щодо прокурорів і слідчих Управління спеціальних розслідувань за скаргами розшукуваних високопосадовців та їхніх захисників – Януковича, Калетніка, Захарченка, Богатиря. … Кримінально-процесуальне законодавство таке, що на етапі внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань приводи та підстави не перевіряються. Якщо є заява – зобов’язані її внести до ЄРДР», – зазначає Олексій Донський.

Як планує діяти сторона звинувачення у майбутніх засіданнях?

Олексій Донський, прокурор Офісу генерального прокурора: «Ми вважаємо за недоцільне наводити наше бачення щодо того, що  ми будемо у цьому засіданні робити. Будь-яка інформація, яка передчасно стане доступною захисту обвинувачених, може бути використана ними на свою користь. Можу зазначити тільки, що ми готуємося до цього засідання»

Як запобігти знищенню доказів на вулиці Інститутській?

Слідчі ДБР нагадали, що земельні ділянки на Інститутській за рішенням суду заарештовані як речовий доказ у межах кримінального провадження. Заміна бруківки, забудова Інститутської тощо заборонені до зняття арешту.

Чому слідчі експерименти проводяться зараз, а не 6 років тому?

Олексій Донський, прокурор Офісу генерального прокурора: «Слідчі експерименти первинні були проведені ще у 2014-2015 роках. Після того, як кримінальні провадження передаються до суду і стороною захисту ставляться під сумніви певні докази, виникає необхідність перевірки цих доказів саме в аспекті доказів, які надає сторона захисту. Відповідно, з цією метою можуть проводитися повторні слідчі експерименти. Крім того, з’являються нові відеодокази, яких не було в розпорядженні у слідства на момент проведення первинних слідчих експериментів, багато з яких було проведено через 3 місяці. Окремі – через 10-14 днів після подій, коли цього масиву відеоматеріалів не було.

Ми виходимо з того, що до моменту прийняття судами кінцевих рішень у цих кримінальних провадженнях, щодо подій 18-20 лютого, так чи інакше можуть виникати обставини, за яких під сумнів будуть ставитися раніше отримані докази».

Скільки вже є вироків? Чому процес затягується, і коли чекати масових вироків?

Олексій Донський, прокурор Офісу генерального прокурора: «Є 19 обвинувальних вироків, за статистикою управління спеціальних розслідувань. До суду скеровано 86 обвинувальних актів щодо 174 осіб. Ця цифра більше відображає роботу прокуратури, ніж кількість вироків, лише з тих причин, що сторона обвинувачення зобов’язана забезпечити розумні строки досудового розслідування. За розумні строки розгляду провадження відповідає суд.

Об’єктивно, ті справи, де велика кількість потерпілих, складна криміналістична характеристика, де кожен доказ ставиться під сумнів, слухаються тривалий період. По 20 лютого жоден з обвинувачених за 5 років не дав жодних показань суду. Вони дають якусь інформацію ЗМІ, у суді вони жодної інформації не дали. … Є справи, де явно відбувається затягування, або судові засідання назначаються раз на декілька місяців. Наприклад, справа Крисіна».

Олександр Чорноблавський, слідчий ДБР: «Відомо, від кого, через кого передавалися накази, ким вони виконувались. … Якщо дозволять заочне засудження, справи направлять для заочного судового розгляду. У такому разі суд поставить крапку, навіть у разі якщо ці особи не з’являться в країні до завершення судового розгляду».

Чи можуть генеральний прокурор або директор ДБР на певному етапі знову звільнити слідчих у справах Майдану?

Артем Яблонський, слідчий ДБР: «Генеральний прокурор має повноваження у справі. Він призначає прокурорів у справі і може їх замінити. Для цього є передбачені законом підстави. Пані Венедіктова не призначає слідчих у конкретній справі – їх призначає виключно керівник органу досудового розслідування. Тобто, процесуальних повноважень замінити слідчого директор ДБР не має».

Як протидіяти зумисному затягуванню судового процесу?

Олексій Донський, прокурор Офісу генерального прокурора: «Коли адвокат розписує десятки засідань, у зв’язку з якими він не може взяти участь у процесі – це обставина, яка взагалі перешкоджає участі адвоката у процесі, оскільки є вимога щодо безперервності судового процесу. Тому коли адвокат подає таке клопотання, це свідчить, що він не може виконувати обов’язки адвоката у даному процесі… На мою думку, це питання змін до законодавства, які не дозволяли би зловживати процесуальними правами.  Інакше захисник заб’є собі усі дні іншими засіданнями, і процес не буде рухатись.

Скільки разів ми не звертались про притягнення по різних ситуаціях адвокатів до дисциплінарної відповідальності, жодного разу адвокати не були покарані за відверті зловживання. З одного боку, дисциплінарні органи адвокатури – самоврядна громадська організація, тому немає норм щоб зобов’язати їх. З іншого боку, тільки вона може притягнути адвоката».

Водночас, адвокат потерпілих Олег Король каже, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури можна було б оскаржити в судовому порядку. «Є позиція Верховного суду з цього приводу, що у цій частині рішення підлягають оскарженню у судах, і прокурори можуть їх оскаржити», – каже він.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі