Київ
,

Вирішити проблеми у лісовій галузі неможливо без системної реформи – експерти

Київ, 26 лютого 2020.

Вирішити проблеми у лісовій галузі неможливо, якщо не реформувати усю систему управління лісовим господарством. Про це розповіли Остап Єднак, народний депутат України 8-го скликання, член правління Мережі захисту національних інтересів «АНТС», Дмитро Карабчук, експерт з лісового менеджменту, голова правління ГО «Лісові ініціативи і суспільство», та Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина», на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

«Останні ініціативи показують, що планується суттєве кадрове оновлення в галузі, запровадження 100% моніторингу та електронного обліку деревини, що це забезпечить подолання корупції та ефективності. Але ані в заявах президента, ані в заявах прем’єр-міністра, ані нового очільника Держлісагентства не йдеться про системну реформу управління лісовим господарством», – зазначає Остап Єднак.

Про те, що основним джерелом корупції і зловживань у лісовій галузі є неправильна побудова система управління, йдеться у низці експертних звітів – програми FLEG Світового банку в Україні, британської організації Earthsight, моніторингової місії ЄС у минулому році.

Зараз Державне агентство лісових ресурсів відповідає за реалізацію політики та вручну управляє діяльністю майже 300 державних лісгоспів, призначаючи і звільняючи директорів цих підприємств. У цій інституції поєднані і господарююча, і контролююча функції, є прямий конфлікт між господарською та природоохоронною функцією.

«Керівництво Держлісагентства, якому підпорядковані лісгоспи, вимагає від них фінансові показники. Фінансові показники лісгосп може отримати тільки за рахунок збільшення рубок. Рубки назначаються за правилами, які розробило Держлісагентсво, проектує рубки – Ліспроект, який підпорядковується Дежлісагентству; контролює призначення рубок Лісозахист, який підпорядкований Держлісагентству. І перевіряє лісгоспи комісія з Держлісагентства. Тобто, у системі немає жодного незалежного учасника. Така система сама спонукає до того, що можуть проводитися недоцільні рубки у природоохоронних територіях. Тому казати про системні зміни без системної реформи – неможливо»,  – пояснює Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина».

«Немає сенсу у тому, що одна чесна людина очолить величезний неефективний корумпований механізм [у грудні 2019 року призначили нового керівника Держлісагентства]– тому що система цю людину зробить частиною себе», – каже Остап Єднак.

Сама по собі система електронного обліку деревини – не ідеальний запобіжник від незаконної заготівлі деревини. У частковому обсязі вона працює вже багато років, і поширення її на 100% деревини не усуне існуючі проблеми.

«Минулого тижня я мав можливість попрацювати на дорозі з правоохоронними органами. Ми зупинили автомобіль з деревиною. Він виявився зареєстрованим в електронній системі. Інформація була і про деревину, яку він перевозив, але ця деревина мала ознаки того, що клас сортності занижений. Тож і з наявністю електронної системи можливі зловживання, і питання в тому, чи поліція їх виявляє і чи має кваліфікацію для цього. Також питання, як працює система у віддалених регіонах, де погане мобільне покриття», – розповів Дмитро Карабчук, експерт з лісового менеджменту, голова правління ГО «Лісові ініціативи і суспільство».

Крім того, поки що електронна система не дозволяє простежити рух деревини від місця рубки до продукту – лише до першого складу, каже експерт. У 2016 році для вирішення цієї проблеми пропонували, щоб бізнес, який придбав деревину, вносив до електронної системи дані про те, що і в кого він придбав і продав. Це дозволило би експортерам на європейський ринок доводити, що придбана деревина – легального походження.

За словами Петра Тєстова, є запитання до того, як реалізовувати намір уряду збільшити лісистість – на створення нових лісів та догляд за ними потрібні великі кошти.

«Водночас, є багато самостійних лісів на землях державної власності, переважно на Поліссі та у Карпатах, які Держгеокадастр передає під сільськогосподарську ріллю. Чинне законодавство дозволяє під час інвентаризації ці землі переводити у лісовий фонд. Якщо буде політична воля уряду зберегти ці ліси – потрібно найближчими місяцями, без жодних витрат коштів і конфліктів із законом, збільшити лісистість України таким кроком», – пояснює Петро Тєстов.

Читайте також: Захистити ліси і українського виробника: що, якщо не мораторій?

Серед пропозицій до влади:

По-перше – створити центральний орган виконавчої влади при Мінекоенерго, який буде системно займатися розробкою стратегії для лісової галузі, реалізація якої покладається на Держлісагентство. Зараз у Мінекоенерго немає навіть профільного департаменту та експертів, які би системно займалися аналізом ситуації і розробкою лісової стратегії, яку мало би реалізовувати Держлісагентство.

«Через відсутність такого органу і було багато проблем з державним управлінням галуззю, тому що ініціативи Держлісагентства ніким не розглядалися… Держлісагентство має виконувати свої функції – реалізовувати політику. Наразі воно реалізовує її тільки на 73% усіх лісів, і має господарський конфлікт, тому що володіє цими лісами і не може реалізовувати державну політику на території інших відомчих держлісгоспів», – каже Дмитро Карабчук.

По-друге – реформувати структуру Держлісагентства, з кращими відділами внутрішнього контролю та механізмами антикорупційної політики. Для лісгоспів доречно створити для лісгоспів незалежні наглядові ради. При цьому – забезпечити підприємствам повну операційну автономність.

«Незалежні наглядові ради слугують своєрідною «подушкою» між регуляторним впливом держави і безпосередньо операційною діяльністю підприємства. Вони мають бути запроваджені і в системі управління лісгоспами. Зрозуміло, що під кожен із 300 лісгоспів окрему наглядову раду не потрібно – їх потрібно укрупнювати, будувати корпоративну структуру управління і таким чином запускати цей механізм. І тоді галузь стане більш прозорою і підзвітною», – зазначає Остап Єднак.

Якщо керуватися світовими стандартами корпоративного управління державними підприємствами, лісгоспи мають працювати в однакових конкурентних умовах і правовому полі з приватним бізнесом.

По-третє – впорядкувати існуюче законодавство щодо управління лісами та запровадити лісовпорядну інструкцію – основний документ, який би регламентував ведення лісового господарства.

Чинного документу, затвердженого Держлісагентством без погодження з міністерством, навіть немає у відкритому доступі, і громадськість не може надавати свої зауваження до плану управління лісгоспами, каже Петро Тєстов. Про цю проблему експерти говорять вже декілька років.

«Раніше Держлісагентство було під МінАПК, Мінекології було окремо, тому виникали питання щодо узгодження різних документів. Зараз все це – в одному відомстві. За наявності політичної волі, можна взяти існуючі напрацювання експертів та протягом коротких термінів привести в порядок підзаконну нормативно-правову базу», – зазначає Петро Тєстов.

По-четверте – запровадити суб’єкта громадського моніторингу за управлінням лісовим господарством та забезпечити відкритість даних лісгоспів, з можливістю доступу до них зі смартфону офлайн.

По-п’яте – відмовлятися від суцільних рубок і переходити до вибіркових, тому що суцільні рубки люди сприймають як несправедливі і незаконні, незалежно від пояснень. Ці пропозиції також озвучуються багато років поспіль.

Важливо, щоб місцеві громади заздалегідь повідомляли про рубки на території громади, заплановані на наступний рік, та враховували їхню думку. Такі прецеденти вже є на Львівщині.

Для продажу деревини – розробити систему довготривалих контрактів з підприємствами, за зразком Польщі. Впровадження аукціонів через систему «ПРОЗОРРО» – вже позитивний крок, тому що зменшує кількість зловживань, але у таких умовах бізнесу важче прогнозувати ціну для планування своєї діяльності.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі