Український кризовий медіа центр публікує виступ Павела Гавлічека, наукового співробітника Асоціації міжнародних справ (Чехія) щодо російських операцій впливу під час виборчих кампаній у країнах ЄС. Експертна дискусія Російські операції впливу під час виборчих кампаній: досвід Європи та уроки для України відбулася 20 травня 2026 року в УКМЦ.
Павел Гавлічек: Дискурс минулорічної виборчої кампанії в Чехії значною мірою обумовили внутрішньополітичні фактори. На відміну від ситуації в Румунії чи Молдові, прямий російський вплив на виборчий процес був обмеженим. Водночас окремі інформаційні операції все ж фіксувалися, зокрема в TikTok, де просувалися повідомлення на підтримку радикальних політичних сил. Їхній загальний ефект був меншим, ніж в інших країнах регіону, однак факт таких операцій свідчить про наявність стійкого середовища для поширення проросійських і антиукраїнських меседжів.
Ключовими наративами, які просувалися під час кампанії і продовжують звучати сьогодні, залишаються твердження про те, що українські біженці нібито підвищують рівень злочинності, зловживають соціальною системою та забирають робочі місця у чехів. Окремий блок становлять тези про «корумповану Україну», яка начебто не заслуговує на фінансову або політичну підтримку. Ці меседжі посилилися на тлі дискусій щодо українських антикорупційних інституцій, які чеські радикальні політичні сили використовують для дискредитації України.
Ще один важливий напрям дезінформаційної кампанії – твердження про нібито нелегітимність української влади та президента України через відсутність виборів в умовах війни. Такі заяви дедалі частіше переходять із маргінального середовища в політичний мейнстрим. Особливо тривожним є те, що подібна риторика звучить не лише від радикальних партій, а й від окремих представників парламентського рівня. Це створює додатковий тиск на чеську політику щодо України.
Водночас важливо підкреслити, що радикальні антиукраїнські сили, передусім блок SPD та «Stacilo!» не отримали вирішальної підтримки суспільства. Їхні результати на виборах були обмеженими, а ліворадикальні сили взагалі не пройшла до парламенту. Проте проблема полягає в тому, що ці партії або їхні представники тепер мають можливість впливати на урядові рішення та порядок денний. Через це навіть відносно невелика електоральна підтримка може трансформуватися у непропорційний політичний вплив.
Для України ця ситуація означає необхідність більш активної та системної роботи з Чехією. Недостатньо реагувати лише на дезінформацію. Потрібно показувати позитивний порядок денний: можливості економічної співпраці, роль української громади, внесок українців у чеське суспільство, а також практичний досвід України у сфері стійкості, безпеки та протидії російським загрозам.
Попри складну політичну ситуацію, простір для співпраці залишається. Чеський уряд демонструє прагматичний підхід і зацікавлений у практичному досвіді України, зокрема щодо протидії російській агресії та посилення суспільної стійкості. Важливо використовувати ці можливості через політичний діалог, бізнес-формати, академічні контакти та роботу з громадянським суспільством. Саме така багаторівнева взаємодія може зменшити вплив радикальних наративів і зберегти Чехію серед важливих партнерів України.
