ЩО ТАКЕ RAB-ТАРИФИ ТА КОМУ ЦЕ ВИГІДНО?

Регіональний медіа-моніторинг, який Український кризовий медіа-центр зробив в рамках проекту #USAID_ВзаємоДія! показав, що більшість матеріалів про тарифи подаються у площині «підвищення — це погано, зниження — це добре».

Те саме і з RAB-регулюванням: одні відстоюють думку, що це дасть можливість оновити систему та згодом встановити адекватні ціни, інші ж переконані — “стимулюючі” тарифи потрібні тільки для того, щоб “насипати грошенят у кишені олігархів”.

Як все є насправді? Чи торкнеться RAB-регулювання мене як споживача? Та що потрібно знати про RAB-тарифи журналістові, який не писав, про енергетику останні 10 років?

Що таке RAB-регулювання?

RAB-регулювання — це зміна принципу формування тарифів для операторів енергоринку. Вони можуть отримувати фіксований прибуток, якщо інвестуватимуть в оновлення мережі та налаватимуть якісний сервіс — ні в кого не перериватиметься постачання електроенергії.

Чи потрібні “стимулюючі” тарифи?

Українські електромережі — ровесники незалежності. Через те, що власники не вкладали гроші в оновлення інфраструктури, зношеність мереж біля 70% (ред. — за словами голови НКРЕПКП), а граничний термін експлуатації більшості із них 10 років. Для споживача це означає проблеми із подачею струму, вимкнення світла у негоду і тд. Минулого року тривалість планових і неплановихвідключень споживачів в 5–7 разів була більшою, аніж в країнах Євросоюзу.

Мережі треба міняти. І один із способів — ввести RAB-регулювання, при якому власники будуть зобов’язані вкладати кошти в оновлення інфраструктури. А не як раніше, коли інвестиційна складова була закладена в тариф, але гроші не витрачалися за призначенням.

Як зараз працюють Обленерго?

Зараз діє методика «витрати+». Обленерго закладає всі витрати, які несе на розподіл і доставку електроенергії (зарплати персоналу, утримання мережі, ремонти чи заміна трансформаторів і так далі). І невеликий відсоток як плата за роботу — це саме той «плюс» у методиці «витрати+». Чому ця формула не вигідна: бо чим більше обленерго грошей закладуть на відшкодування, тим більший прибуток отримають. Інтересу оновлювати мережі немає жодного.

Круглий стіл з РАБ-регулюваня в Енергетиці

Як будуть працювати Обленерго з RAB-тарифами?

При РАБ-регулюванні обленерго будуть отримувати від держави відшкодування витрат і окремо суму, яка дорівнює 12,5% від вартості активів. Половина від цієї суми обов’язково має піти на інфраструктуру: заміну трансформаторів, оновлення мереж тощо. А НКРЕКП має перевіряти, чи виконуються вимоги і чи гроші ідуть за призначенням.

Це означає, що обленерго, вартість якого 5 млрд. гривень, отримуватиме від держави 625 мільйонів гривень щорічно або 1,9 мільярди за 3 роки. І мінімум половину цієї суми має витратити на оновлення мережі.

Олексій Оржель, керівник сектору “Енергетика” BRDO
Потрібно прив’язати якість послуг до залученого капіталу: якщо не показують результат в перші два роки, треба приймати оперативні рішення. Про це повинні знати обленерго, щоб мати хоч якийсь стимул за 5 років і показати результат, при цьому не в останній рік.

Де мотивація вкладати в оновлення більше грошей? Сума, яку держава виділяє на відшкодування витрати буде скорочуватися кожного року на 1%. Тому ті, хто не оновлює мережу, з часом стануть збитковими, оскільки витрати на розподіл та доставку не перекриються навіть 12,5% від вартості.

Чи мають бути правила однакові для всіх власників електромереж?

НКРЕКП каже, що так. 12,5% від вартості активів на розвиток мереж потрібно давати і для нових, і для старих активів. Логіка наступна — інвестору є сенс вкладати в інфраструктуру, якщо він ці кошти поверне.

Експерти наполягають, що на старі активи дохід має бути меншим. Бо власникам обленерго платили в тарифі гроші на оновлення, але вони їх клали собі в кишеню. Тепер хочуть за рахунок держави зробити те, що мали зробити в минулі роки.

Олексій Оржель, BRDO

Ставка на стару базу активів і нову базу активів має різнитися. Нова база активів має дорівнювати ринковому рівню, щоб інвестор мав можливість повернути вкладені гроші. Це нормальна бізнес-модель. На стару базу активів ставка має бути в діапазоні від 3 до 5%, або навіть менше. (…) Власники приватизували обленерго за невелику суму, потім розвивалися за рахунок споживача — через інвестиційні програми в тарифі, через споживачів, які самостійно приєднувалися до мережі і потім передавали її обленерго за нульову вартість. Тому реальна вартість, яку вклав власник в обленерго — це та сума, яку він заплатив державі під час приватизації. І більше нічого. (…) Регуляторні рішення, які є довгостроковими мають прийматися новим складом НКРЕКП, який візьме повну відповідальність запровадження РАБ-регулювання і ту ставку, яку вони приймуть на залучення капіталу на оновлення інфраструктури.

Як RAB-регулювання вплине на споживача?

Дмитро Вовк ще в 2016 році заявив, що запровадження РАБ-регулювання збільшить вартість електроненергії на 10%. Але «Чернігівобленерго» після «фейкового» обговорення планувало підняти тариф для промислових споживачів на 37%.

Олексій Оржель, керівник сектору “Енергетика” BRDO

За нашими оцінками це буде чітко вливати на споживача через зростання тарифів. Від 25% збільшення тарифів від поточного рівня по деяких компаніях. Звичайно регулятор скаже, ще це не стосується побутових споживачів, але це не так. Тому що споживачі підуть куплять хліб, молоко, а щоб виробити цей продукт, потрібна електроенергія, вартість якої зросте. Це зачепить абсолютно кожного.

Володимир Демиденко, ГО “Совість”

При введенні РАБ-тарифу не по всій Україні, а окремих областях ми отримаємо ситуацію, що хліб в Чернігові буде коштувати на 30% дорожче, ніж київський і ми будемо купувати в Чернігові київський хліб. Це вб’є економіку тих регіонів, в яких буде введено РАБ-тариф окремо від решти країни.

Хто і як може контролювати ситуацію на місцях?

Обленерго не може самостійно приймати рішення про впровадження РАБ-тарифу. Спершу повинно відбутися публічне громадське обговорення.

Олексій Оржель, керівник сектору “Енергетика” BRDO

Такі регуляторні рішення мають прийматися на базі публічного обговорення всіх зацікавлених сторін. Це і обласна адміністрація, і місцеві представники бізнесу і громадськості. Я так розумію в Чернігові було фейкове обговорення.

Володимир Демиденко, ГО “Совість”

Обленерго спершу розмістили інформацію, щоб обговорення відбудеться 1 лютого, а 5 лютого на сайті розмістили інформацію, щоб обговорення відбулося 31 січня, хоча запрошували на 1 лютого. (…) Є протокол комісії з питань організації проведення відкритого обговорення проекту, який підписаний не всіма членами, в ньому заявленими. Серед представників реального бізнесу в ній був представлений тільки один представник — інженер з процесів «Сан Інбрев Україна». І це не протокол обговорення громадськості, а протокол засідання комісії. Ми вважаємо, що обговорення не відбулось.

Лазар Віктор, Голова об’єднаної організації Сіверщина

От ми провели обговорення. Точніше нам написали, що це обговорення відбулося. Люди з комісії взяли на себе відповідальність, що це відбулося. Але відбувається сесія міськради, де депутати одноголосно голосують, що цього не можна робити. Значить 6 чоловік (члени комісії з проведення обговорень) кажуть, що це треба робить, вся область каже — не треба робить. В нас є відповідь облради, що такого обговорення не було.

Тетяна Опришко, голова ГО «Умова»

Перед тим як вводити РАБ-тариф, треба обговорити, що обленерго має побудувати: які нові мережі, згідно яких детальних планів. (…) Тобто ми маємо заплатити за те, що невідомо чи буде побудовано. Це мають бути розширені обговорення, з яких буде зрозуміло за що ми будемо платити.

Провести повноцінне обговорення запровадження РАБ-тарифів спробували 5 квітня 2018 року. Але, як повідомляє офіційний сайт «Чернігівобленерго» «круглий стіл замість конструктивного діалогу перетворився на істерію та балаган».

Інший аспект контролю обленерго — стежити аби вони штучно не роздували активи задля отримання більшої суми на розвиток інфраструктури.

Олексій Оржель, керівник сектору “Енергетика” BRDO

Ми всі як споживачі маємо побачити оту переоцінену вартість, тому що є багато питань чи дійсно це активи обленерго. Це перше питання. Друге — це чи дійсно потрібно оновлювати інфраструктуру, якщо ця мережа було до старого заводу, який вже 15 років не працює. Вона ж знаходиться на балансі обленерго і вони буди вкладуть максимально можливі витрати, а кінцевого споживача просто нема.