Рівень задоволеності роботою дільничних терапевтів у різних областях України помітно відрізняється: найвищий – у Миколаївській (83%), Чернігівській (83%) та Тернопільській (84%) областях, найнижчий рівень – у Кіровоградській області (47% задоволених). Це дані дослідження «Індекс здоров’я. Україна», презентація якого відбулась в Українському кризовому медіа-центрі. Проект «Індекс здоров’я. Україна» започаткований Міжнародним фондом «Відродження», Київським міжнародним інститутом соціології та Школою охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія» для щорічного визначення фактичного рівня задоволеності громадян України медичною допомогою.
Щодо стаціонарної допомоги, найбільш задоволеними є опитані Тернопільської (76%) та Миколаївської (76%) областей, найменшою мірою задоволені жителі Кіровоградської області (29%). Низький рівень задоволеності спостерігається серед мешканців Києва (40%), Івано-Франківської (43%), Сумської (45%) областей. «Задоволеність медичною допомогою – це суб’єктивна оцінка, але вона вкрай цінна для зворотного зв’язку з жителями області при проведенні реформ, а також для поширення успішних практик з реформування галузі між областями», – коментує Тетяна Степурко, керівник магістерської програми «Менеджмент в охороні здоров’я» Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Витрати громадян на ліки – ще один фактор оцінки функціонування галузі охорони здоров’я. У середньому, при амбулаторному зверненні лікар призначав пацієнтам 4 лікарські препарати. Компенсацію за них від страхової компанії отримували лише 2% опитаних, від лікарняної каси – 1%, від держави – 2%. Середня вартість придбаних ліків складала 822 гривні (найнижчий показник у Житомирській області – 238 гривень, найвищий у Рівненській – 1001 гривня).
Пацієнтам на стаціонарі призначали у середньому 6 препаратів. Лише 17% тих, кому призначали ліки у стаціонарі, отримали бодай частину препаратів безкоштовно; 83% опитаних мали купувати усі призначені препарати самостійно. Середній розмір сумарних витрат на ліки (придбаних в лікарні або куплених самостійно в аптеці) у випадку госпіталізації становив 2892 гривні.
На питання «Від кого більшою мірою залежить покращення функціонування медичних закладів?» опитані відповіли таким чином (можливі декілька варіантів відповіді): президент – 37%, прем’єр-міністр – 38%, міністр охорони здоров’я – 74%, голова обласної державної адміністрації – 10%, мер Вашого міста або сільський голова – 15%, голова районної адміністрації – 8%, головний лікар (керівник) закладу охорони здоров’я – 47%, лікарі – 18%.
«Оцінка і досвід громадянина – потенційного чи фактичного споживача медичної допомоги – є ключовими для реформування системи як такої, що фокусується на потребах людей. Дослідження будуть продовжуватися у наступні роки та вимірюватимуть динаміку покращення надання медичних послуг у регіонах і в Україні загалом. Таким чином ми побачимо, як змінюються оцінки людей в кожній окремій області у залежності від того, яким чином в ній впроваджується реформа», – підкреслила Вікторія Тимошевська, директор Програмної ініціативи «Громадське Здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження».
«Особливу цінність дані Індексу матимуть у динаміці – після того, як ми отримаємо результати наступного року. Різниця у показниках по областях покаже нам наслідки управлінських рішень регіональних керівників галузі охорони здоров’я на місцях» – вважає Оксана Сивак, заступник міністра охорони здоров’я України.
«Індекс здоров’я. Україна» — це інструмент, який допоможе управлінцям галузі охорони здоров’я, а також тим, хто формує політику на національному рівні та в областях, районах, містах, – оцінити вплив реформи на пацієнтів та громаду. З іншого боку, громадські організації та активні громадяни отримають аргументи у діалозі з органами влади заради змін на краще.
Дослідження стану здоров‘я населення України та задоволеності наданням йому медичних послуг було проведене Київським міжнародним інститутом соціології у співпраці з Фондом «Соціальні індикатори» завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» з серпня 2015 року по серпень 2016 року. Польовий етап дослідження тривав з 16 травня по 30 червня 2016 року.
Вибірка, розроблена для дослідження, є випадковою та репрезентативною для дорослого населення (18 років та старше) України у цілому та кожної з 24 областей України та міста Києва. У Донецькій та Луганській областях дослідженням охоплені лише території, підконтрольні Уряду України. У результаті польового етапу зібрали 10224 опитувальники, й опитали принаймні 400 респондентів у кожній області. Опитувальник дослідження узгоджувався міжнародною Науковою радою, створеною для проекту, а претест анкети проводився шляхом опитування 24 респондентів у Києві та кількох містах та селах Київської області з 31 березня по 5 квітня 2016 року.
