165 осіб ув’язнила Росія з політичних мотивів за час окупації Криму. Із них 41 станом на сьогодні засуджені та відбувають покарання, 51 – перебувають у СІЗО, 16 – під слідством, 17 – мають обмеження або випробувальний термін, 39 – вже звільнені. «Таким чином, на сьогодні 92 осіб перебувають за ґратами у СІЗО і колоніях», – розповів Ескендер Баріев, голова правління Кримскотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
За даними Кримськотатарського ресурсного центру, загалом за 2019 рік в окупованому Криму відбулося 86 обшуків, 64 з них – у домівках кримських татар; 157 затримань, 127 з них – кримських татар; 194 допитів та бесід, 127 із них – кримських татар; 335 арештів, 242 з них – кримських татар. Зафіксували 692 випадки порушення права на справедливий суд, 503 з них – стосовно кримських татар; 134 випадки порушення права на найвищий можливий рівень фізичного і психічного здоров’я (80 – щодо кримських татар), 96 випадків етапування політв’язнів, 86 з них – кримських татар.
«Із 335 арештів за 2019 рік, 43 – це нові арешти у кримінальних справах (2 – заочно), 33 – винесені вироки політв’язням, 252 – продовження терміну тримання під вартою», – розповів Ельвір Сагірман, менеджер з комунікацій Кримскотатарського ресурсного центр.
Серед осіб, яким винесли вироки у кримінальних справах – 16 фігурантів справи Хізб ут-Тахрір» та «справи Таблиги Джамаат», троє звинувачених у нібито членстві в незаконному збройному формуванні на території України, ще 5 – нібито за видачу «державної таємниці» або шпигунство на користь України, троє – за нібито публічні заклики до екстремізму або тероризму, 2 – поодинокі справи, 4 – заарештовані у «справі Веджіє Кашка».
«Ці рішення є політично вмотивованими і злочинними. На думку і наших експертів, і міжнародних організацій, Російська Федерація неправомірно використовує своє законодавство з політичними мотивами, зокрема, для придушення політичної боротьби кримських татар та їхніх протестів проти окупації Криму», – зазначив Ельвір Сагірман.
Загальна кількість арештів за 2019 рік суттєво перевищує показник за 2018 рік – тоді зафіксували 207 випадків. Допитів і бесід – на 42 більше, ніж у 2018 році, затримань – на 30 більше, ніж у 2018 році, але суттєво менше, ніж у 2017 році. Зберігалася тенденція масових затримань після обшуків та за участь у масових акціях, також – безпідставних затримань активістів на адміністративній межі між Кримом і материковою частиною України. Кількість обшуків, порівняно з 2018 роком, не змінилася. Більшість із них відбулися у березні та червні за підозрою у належності до релігійних організацій належністю до «Хізб ут-Тахрір» та «Свідків Єгови», або належності до «незаконних збройних формувань». Обшуки були зафіксовані і безпосередньо у мечетях, камерах політв’язнів і домівках членів Меджлісу кримськотатарського народу.
Порушень права на справедливий суд – рекордна кількість за останні 3 роки. «Така динаміка пов’язана зі збільшенням кількості політв’язнів та судових засідань», – каже Ельвір Сагірман.
У 2019 році почастішали випадки посилення статті обвинувачення політв’язням. «Ми зафіксували 10 таких випадків. Наприклад, Енверу Бекірову російське слідство посилило звинувачення з категорії «участь у діяльності терористичної організації» до «організації діяльності терористичної організації». Проти 8 фігурантів другої бахчисарайської справи Хізб ут-Тахрір порушили кримінальну справу за статтею 278 Кримінального кодексу РФ «насильницьке захоплення влади або насильницьке утримання влади». Окупаційна влада здійснює цілеспрямовану роботу для того, щоб суди виносили жорсткіші вироки. У підсумку ми бачимо, що політв’язнів засуджують до 17-20 років позбавлення волі», – зазначив Ескендер Барієв.
Ще одна особливість 2019 року – масове призначення грошових штрафів кримськотатарським активістам.
Щодо убивств і зникнень, доля двох осіб, які зникли безвісти у вересні-жовтні – Максима Каплієнка та Арсена Суюнова – досі невідома. 54-річного Нурі Уверова, який зник 8 листопада 2019 року, знайшли мертвим наприкінці грудня.
Зафіксували чергові випадки залучення дітей у Криму до заходів російського військово-патріотичного виховання. Серед іншого, їм розповідають про «проблему екстремізму у молодіжному середовищі» та «вплив екстремістських молодіжних організацій на особистість і суспільство».
Восени 2019 року на півострові відбулася 10-та призовна кампанія, під час якої до лав російської армії призвали близько 2600 кримчан. За даними Кримської правозахисної групи, за ухилення від служби у Збройних силах РФ у 2019 році проти кримчан відкрили 36 кримінальних справ. Такі дії Росії є порушенням статті 51 Женевської конвенції.
