1. Люстрація, боротьба з корупцією. Сьогодні у ЗМІ активно поширилась новина, що спікер Верховної Ради Олександр Турчинов розпорядився провести позачергове засідання парламенту 7 жовтня, плануючи розглянути на ньому пакет антикорупційних реформ уряду. Турчинов заявив, що проголосувавши за антикорупційні реформи, у кандидатів у депутати є реальний шанс у розпал передвиборчої кампанії продемонструвати свою боротьбу з корупцією не на словах. Також Голова Верховної Ради Олександр Турчинов заявив, що сподівається на підписання найближчим часом Президентом України Петром Порошенком закону «Про очищення влади». Турчинов додав, що затягування підписання люстраційного закону блокує будь-які реальні зміни в країні, які-небудь реформи в Україні. Також активно було розповсюджено коментарі міністра юстиції Павла Петренка стосовно люстраційного закону. Петренко запевнив, що норми закону про очищення влади мають імперативний характер та унеможливлюють будь-які зловживання під час проведення люстраційних перевірок.
2. Загальна концепція реформування. У представництві ЄС в Україні повідомили, що у зв’язку з прийняттям рішення Ради ЄС про зміни у графіку тимчасового застосування частин Угоди про асоціацію з Україною, застосування Угоди про асоціацію між ЄС і Україною буде здійснюватися у два етапи. Також у представництві ЄС в Україні повідомили, що Тимчасове застосування розділу Угоди про асоціацію, який охоплює торгові питання, включаючи створення зони вільної торгівлі відкладається до 1 січня 2016 року. Народний депутат Андрій Сенченко зазначив, що рішення Ради ЄС про відстрочення початку імплементації торговельної частини Угоди про асоціацію з Україною ставить під сумнів можливість повноцінної євроінтеграції України. Активно у ЗМІ були розповсюджені коментарі голови правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка стосовно загального реформування. Фесенко вважає, що першу хвилю реформ депутати підтримають, тому що пропозиції будуть виходити від Президента та Уряду, а конфлікти почнуться пізніше, тому що до них приведуть будь-які реформи.
3. Судово-правова реформа. Активно обговорювалась реформа правоохоронних органів. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що після реформування МВС обов’язки очільника міліцейської служби виконуватиме не міністр, а «шеф поліції». Аваков зазначив, що реформа МВС передбачає зміну системи управління, при якій міністр стане рівновіддаленою фігурою від всіх служб, що перебувають у структурі міністерства.
Сьогодні активно обговорювали тему вчорашньої зустрічі заступника голови Адміністрації Президента Дмитра Шимківа з громадськістю стосовно «Стратегії 2020». Стосовно судової реформи Шимків повідомив, що планується створення судів за європейським зразком, досягнення незалежності суддів та прозорості судів. Голова правління Центру правових реформ Ігор Коліушко вважає, що потрібно починати зі зміни закону про судоустрій і статус суддів, другим кроком він бачить зміни до Конституції в частині звільнення суддів, інакше будь-яка люстрація буде неконституційна, а вже третій крок – люстрація, четвертий – відбір нових суддів за новими правилами. Також Коліушко додав про необхідність відкритого реєстру рішень, адже суспільство повинно мати можливість моніторити судові процеси.
Реформи у розрізі тональності згадування
Медіаактивність політиків у розрізі реформ
