Що означає вибух у Харкові

У той час як Україна згадувала загиблих рік тому на Майдані, сталася трагедія у Харкові. На мирному мітингу у Харкові, місті на Сході України, на підтримку територіальної цілості й миру в Україні вибух бомби розігнав натовп і призвів до загибелі трьох учасників маршу та представника правоохоронних органів. Поки що ведеться розслідування події, проте громадський контроль і органи державного обвинувачення вже запідозрили кілька проросійських груп в місті як ймовірних злочинців. Українська влада вже затримала кількох людей, підозрюваних у причетності до вибуху, висунувши звинувачення групі у проходженні підготовки та в отриманні зброї від російських спецслужб.

Хоча харківська трагедія є останнім терактом у сучасній Україні, що приніс найбільшу кількість жертв, його навряд чи можна вважати першою. Починаючи з минулого літа і по сьогоднішній день численні атаки і замахи збентежили Харків і прибережне місто Одесу. Гранатні і ракетні атаки проти прозахідних політиків доходять аж до заходу країни – Львова. Вибухи пошкодили і важливу інфраструктуру, і цільові проукраїнські центри для волонтерів і солдатів. До вибуху бомби на мирному марші у Харкові найсерйознішою атакою був вибух у рок-пабі «Стіна», відомому патріотичному місці зустрічей добровольців і солдатів. Хоча вибух поранив одинадцять чоловік, ймовірно, планувалося, що він призведе до смертельних випадків.

У Києві визнали високу ймовірність повторних атак, можливо, навіть глибше в країні. Враховуючи нестійкість української економіки, стрімке падіння гривні і загальну тривогу серед населення, тероризм – це нова потужна зброя в арсеналі угрупувань, підтримуваних Кремлем. Терористична атака у Харкові одночасно служить кільком цілям Кремля. Найшвидший результат вибуху, спрямованого проти проукраїнських активістів і добровольців, є стримуючий ефект щодо громадських зібрань і свободи слова в Україні. Це особливо помітно у стратегічно важливих містах Одесі та Харкові, які раніше змогли уникнути долі Луганська і Донецька багато в чому завдяки зусиллям проукраїнських активістів. Якщо місцеві активісти будуть залякані погрозами застосування насильства, це зробить обидва міста вразливими до російського тиску і дестабілізації, а також дасть Москві засоби подальшого тиску на Україну в конфлікті на Донбасі.

Атаки також призначені для створення відчуття, що ситуація вийшла з-під контролю уряду України. Невеликі, нерегулярні вибухи по всій країні можуть викликати відчуття безнадійності і підірвати віру в нещодавно обраних посадових осіб та їх здатність забезпечити стабільність і безпеку далеко від лінії фронту. Росія та її спільники в Україні, мабуть, сподіваються, що значне почуття невпевненості може подолати стійкість українців і зробити населення більш схильним підкоритися вимогам Росії до їхньої країни.

Вибухи також виявили багато про характер самих злочинців. Будь-яка людина або організація, яка зазіхає на мирний протест, зокрема, на марш на підтримку миру, є найвищою мірою нігілістичною і хижою. Довірені особи Росії в Україні не мають жодного наміру серйозно дотримуватися мирних угод або відновлювати зруйновану країну. Вони хочуть щонайменше знищити Україну, викорінити в українців бажання справедливого суспільства, не обтяженого корупцією та зловживанням владою. Останні акти насильства у Харкові і на Донбасі повинні служити тривожним сигналом для міжнародних партнерів і прихильників України. Росія не має жодного інтересу до сумлінного виконання умов другого Мінського мирного договору, якщо тільки його не можна перекрутити в її інтересах Росії. Кремль не хоче миру і волів би бачити свого сусіда бідним і зневіреним. Якщо Європа та інші українські партнери не зрозуміють намірів Москви щодо України і не відреагують на них, насильство триватиме, і прагнення країни до процвітаючого майбутнього опиниться під загрозою.

Редакційна колегія Українського кризового медіа-центра