Київ, 23 березня 2015 року – Із 42 тисяч студентів, які навчалися на бакалавра у Криму у 2014 році, перевелося у навчальні заклади на материковій частині України 8 тисяч студентів. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявила Валентина Потапова, координатор освітніх програм Центру громадської просвіти “Альменда”. «Тобто кожен п’ятий студент обрав Україну. Решта – відкриватиме нам двері у Криму», – зазначила вона.
За її словами це хороший показник, адже ситуація на півострові зараз непроста. «У Криму відбувається промивання мізків, і на це спрямовані неймовірні кошти та зусилля. Є, так звана, концепція патріотичного виховання, закон щодо екстремістської діяльності, згідно якого школярі та студенти, що вподобають проукраїнські сайти, потрапляють у зону особливої уваги. Батьки таких школярів опиняються під пильною увагою ФСБ, а студентів відраховують з навчальних закладів, навмисно «завалюючи» їх на іспитах», – пояснила Валентина Потапова. Експерт навела статистику, що у лютому 2014 року на території Криму було близько 190 тисяч учнів, 25 тисяч вчителів та близько 60 тисяч студентів. «Сама ця кількість залишилась без можливості доступу до української освіти», – акцентувала увагу координатор освітніх програмЦентру громадської просвіти “Альменда”.
На думку Руслана Нечипорука, координатора молодіжних проектів «Альменда», який сам переїхав з Криму, у більшій мірі героями є та молодь, яка якраз залишилась на території півострова та не зрадила Україну. У березні минулого року відбулося спрощення процедури по переведенню на навчання на материкову частину України. Руслан Нечипорук переконаний, що це поліпшило ситуацію лише для студентів державного замовлення. «Студенти-контрактники при переведенні змушені платити за освіту більше, ніж в Криму. Певна кількість студентів залишається на окупованій території через неможливість платити більше», – заявив координатор молодіжних проектів «Альменда». Ще однією проблемою таких студентів, на своєму прикладі, пан Нечипорук назвав те, що держава не визнає тих, хто мешкає у гуртожитках, внутрішньо переміщеними особами. Відповідно, при завершенні навчання вони мають залишити гуртожиток, а повертатися в анексований Крим для них вже небезпечно.
На відміну від студентів, школярі, що хочуть навчатися за українськими державними стандартами, мають більш налагоджену систему отримання освіти. «Вони можуть бути зараховані до українських шкіл на екстернатну чи дистанційну форму навчання на підставі заяви батьків», – пояснила головний спеціаліст Департаменту середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти України Олена Ішутіна. Вона розповіла, що минулого року всі навчальні заклади Криму були переведені на російські стандарти навчання, що суттєво відрізняються від українських, і школярі не можуть отримати атестат українського зразка. Відповідно, у подальшому, вони не можуть реалізувати своє право на навчання в Україні чи за кордоном, бо жодна країна не визнає атестати, які видає окупований Крим. «Ці діти мають право здати державну підсумкову атестацію, зареєструватися на проходження зовнішнього незалежного оцінювання, отримати атестат українського зразка та навчатися у будь-якому вищому навчальному закладі», – пояснила Олена Ішутіна. Також, за її словами Міністерство освіти України прописало порядок замовлення, отримання та видачі документів про освіту для молоді, що її отримала на окупованій території. «Якщо діти випадково не отримали український атестат чи втратили його, вони можуть замовити його дублікат», – зазначила представниця Міністерства освіти.
