Київ, 27 березня 2015 року — Призначення місяць тому службового розслідування діяльності вищого керівництва Державної фіскальної служби (ДФС) України було правильним кроком, але сама процедура розслідування мала політичне забарвлення, що вплинуло на його об’єктивність та неупередженість. Таку заяву під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі зробили представники бізнесу, які входять до складу Громадської ради при ДФС України. «Громадськість, долучена до роботи в комісії, за мету ставила не зміну людей, а зміну системи. Тому для нас важливо, аби ці системні зміни таки почалися», – заявила Ольга Богданова, голова спостережної ради Громадської організації «Палата податкових консультантів», член правління Громадської ради при ДФС України.
Учасники брифінгу нагадали, що рік тому бізнес мав певні очікування через зміну ситуації в країні та прихід до керівництва ДФС нових людей. Бізнес заявив про готовність почати працювати «у білу», підвищити довіру до влади, а керівництво служби – до проведення реформ. Попри це підприємці отримали посилення корупції, фіскального тиску та податкового навантаження. «Ситуація з так званими податковими «ямами» за цей час не покращилась. Хоча у податківців були всі інструменти для ліквідації цього явища, проте ми не побачили координації у роботі відповідних служб, а побачили розпорошену відповідальність. Як наслідок – все працює так, як і раніше [схеми ухиляння від сплати податків – прим. УКМЦ]», – зазначила Юлія Дроговоз, віце-президент ВГО «Український союз промисловців і підприємців», заступник голови Громадської ради при ДФС України.
Завершення роботи комісії (наслідком якої стало рішення голови ДФС Ігора Білоуса піти у відставку, та звільнення заступників голови ДФС – Хоменка Володимира та Макаренка Анатолія) відбулося без публічного оголошення результатів та висновків комісії, без належної оцінки всіх скарг платників податків, що може свідчити, на думку представників Громадської ради ДФС, про політичне замовлення та відсутність зацікавленості у справжньому реформуванні фіскальної служби.
На цьому тлі у представників бізнесу виникає побоювання, що і нове керівництво ДФС, про пошуки якого публічно заявив прем’єр-міністр України, може подовжити існуючу практику виконання кулуарних домовленостей. Відтак виникає ризик, що платники не отримують довгоочікуваної реформи. «Нас дуже непокоїть ця ситуація. Ми вважаємо, що процес пошуку та призначення керівництва ДФС має бути максимально прозорим. Ми вимагаємо публічного звіту комісії з розслідування діяльності керівництва ДФС. Але інформація засекречена. Проте ми переконані, що порушення, виявлені цією комісією, мають стати підґрунтям для програми дій нового керівництва ДФС», – зазначив Дмитро Олексієнко, виконавчий директор громадської спілки «Ліга аудиторів України», голова Громадської ради при Державній фіскальній службі України.
Громадськість в особі Громадської ради при ДФС України та інших інститутів громадянського суспільства вимагає залучення до цього процесу, розробки критеріїв відбору кандидатур на посади, а також обов’язкової наявності та оприлюднення програм реформування ДФС.
Таким, на думку підприємців, має стати високий фаховий рівень кандидата та його високі моральні якості, його визнання широкими колами експертів та бізнесу як морального авторитету, мотивація при висуванні своєї кандидатури та готовність до реформування служби, а також податкової системи в цілому, наявність рекомендаційних листів.
Основні завдання, які повинні бути вирішені у стислі строки новим керівництвом ДФС України, полягають у налагодженні дієвого діалогу з платниками податків та громадськістю, забезпеченні прозорого механізму бюджетного відшкодування, ефективного відпрацювання схемного податкового кредиту із забезпеченням публічності цих процесів, вирішенні численних проблем з електронного адміністрування ПДВ, забезпеченні реалізації прав платників податків у ході процедури адміністративного оскарження рішень органів ДФС, ефективної боротьби з корупцією, вирішенні проблем у сфері митної справи у частині визначення митної вартості, здійсненні митного оформлення товарів, подоланні негативних явищ при роботі митниць (контрабанди та ввезення «сірого імпорту»), ліквідації підрозділів податкової міліції на місцях з паралельним створенням моніторингово-аналітичного центру.
