Київ, 21 травня 2015 року – Шлях реформування системи реєстрації прав на нерухоме майно, обраний та презентований днями Міністерством юстиції України, не призведе до підвищення її ефективності, а лише збільшить рівень корупції на місцях. Таку точку зору висловили учасники круглого столу «Реєстрація нерухомості в Україні: як побороти корупцію?», що відбувся в Українському кризовому медіа-центрі.
Бізнес-спільнота запропонувала Мін’юсту здійснити реформу шляхом розділення опції реєстрації прав на нерухомість на дві складові та закріпити їхнє виконання за різними суб’єктами: прийняття документів мали б здійснювати у так званих «front office», тоді як безпосередньо реєстрацію об’єктів мали б здійснювати у «back office» (тоді як наразі ці функції зведені). Функції «front office» на думку експертної спільноти, мають бути передані приватному сектору – нотаріусам та банківським установам. Тоді як безпосередньо реєстраційну процедуру має виконувати держава – в особі державних реєстраторів («back office»). Така модель успішно працює в багатьох країнах світу, тож Україні, на думку учасників круглого столу, варто лише скористатися нею. «У розвиненому світі про ефективність роботи системи реєстрації судять виходячи з того, наскільки приватний бізнес залучений до роботи в ній», – зазначив Джаба Ебаноїдзе, провідний експерт Міжнародного центру реформ.
Інна Богатих, координатор комітету Національної асоціації банків України із захисту прав кредиторів, зазначила, що покладання функцій «front office» не коштуватиме державі нічого, навпаки – зменшить соціальну напругу та зекономить бюджетні витрати. «В Україні працюють приблизно 17 тисяч банківських відділень та близько 7 тисяч нотаріусів. Всі вони можуть стати осередками прийому документів від громадян у відповідності до чітко встановлених державою регламентів і вже далі надавати їх державним реєстраторам ( до «back office») для фіксації права власності», – зазначила Інна Богатих.
Наразі експеримент із роботи такого «front office» відбувається на базі одного зі столичних відділень державного Ощадбанку. Андрій Стецевич, заступник голови правління АТ «Ощадбанк», визнав цей досвід успішним і вартим поширення. «За 1,5 місяці роботи до цього відділення звернулися 750 клієнтів [щодо послуги перередачі документів на реєстрацію прав на нерухоме майно], 70% з яких були юридичними особами. Це велике спрощення для клієнтів», – констатував Андрій Стецевич.
Віталій Бойчук, керівник практики земельного права і нерухомості юридичної фірми «Constructive Lawyers», зазначив, що залучення до «front office» нотаріусів створить альтернативу для клієнтів та спонукатиме їх до конкуренції. «Для нотаріусів репутація не порожній звук, тоді як державні реєстратори сьогодні не ризикують нічим, тож маємо жахливий рівень компетенції та численні факти корупції», – висловив переконання експерт.
Аби уникнути моменту змови між «front office» та «back office») реєстратори для засвідчення правовстановлюючої процедури мають обиратися за так званим «принципом рулетки», тобто той, хто приймає документи, не матиме жодного уявлення, до кого з державних реєстраторів потраплять документи.
Натомість Мін’юст обрав інший шлях, прийнявши рішення об’єднати функції «front office» та «back office» і їх місцевим органам влади, мотивуючи своє рішення неспроможністю побороти корупцію самотужки і сподіванням, що це вдасться зробити на місцях. Проте учасники круглого столу переконані, що досягнутий результат буде зворотнім. «В історії України вже був досвід передачі функції реєстрації прав на нерухоме майно на місця. І нічого з цього не вийшло. Якщо ми це зробимо це знову, то де гарантії того, що в кожному населеному пункті це буде здійснюватися професійно та однаково по всій країні? Фактично пропонується сконцентрувати реєстрацію в одних руках і при цьому побороти корупцію. Це неможливо. Корупцію можна побороти лише дозволивши конкуренцію», – конкретизував Олександр Дідик.
Зі свого боку Джаба Ебаноїдзе зазначив, що загальновживаною є практика передачі на місця лише тих функцій, які є специфічними для окремої території, і з якими місцева влада, враховуючи цю специфіку, може впоратися краще. Проте функція реєстрації прав на нерухоме майно є єдиною для всієї країни і має надаватися у будь-якому куточку за однаковими правилами – цього місцеві органи влади забезпечити не зможуть, в том числі й через конфлікт інтересів, який проявляється у спробах обтяжити власників нерухомості під час проведення правовстановлюючих операцій додатковими зобов’язаннями.
У круглому столі також взяли участь:
Віталій Грусевич – член Ради директорів Конфедерації будівельників України
Джаба Ебаноідзе – автор Концепції реформи реєстраційної системи України, екс-заступник міністра юстиції Грузії
Дмитро Журавльов – директор Інституту теоретико-правових досліджень у сфері юстиції та інноваційних проектів
Віталій Бойчук – керівник практики земельного права і нерухомості юридичної фірми «Constructive Lawyers»
Олександр Дідик – начальник відділу погоджень компанії «UDP»
Олена Коробкова – виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ)
Інна Богатих – координатор комітету НАБУ з захисту прав кредиторів
Андрій Стецевич – заступник голови правління АТ «Ощадбанк»
