Київ, 2 червня 2015 року – Українські вчені готові надати бійцям у зоні АТО унікальні розробки, котри здатні рятувати життя. Однак це заважають зробити бюрократичні перепони. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявили представники наукової спільноти країни.
Антон Наумець, перший віце-президент НАН України, заявив, що фахівці Національної Академії наук України (НАНУ) мають унікальні розробки в галузі медицини, як-от: кровоспинні препарати, антисептичні, бактерицидні пов’язки, протиопікові плівки, діагностичні прилади, які можуть врятувати не одне життя. На жаль, бійці АТО досі не мають змоги користуватися цими вітчизняними розробками – через відсутність їхнього серійного виробництва.
Серед таких розробок – кровоспинний засіб «Кровоспас» для надання некваліфікованої домедичної допомоги, передусім, для використання у військово-польових умовах. Це група (більш як 30 видів) хімічних гемостатичних засобів (бинтів, серветок, тампонів, губок), які призначені для швидкої зупинки масивної кровотечі. Як розповів Петро Манорик, доктор хімічних наук Інституту фізичної хімії ім. Л.В., «Кровоспас» має значні переваги над відомим британським кровоспинним засобом «СELOX» і, за деякими характеристиками, переважає найкращий американський польовий бинт третього покоління «QuikСlot Combat», який є на озброєнні армії США. «Науково-технічна частина розробки завершена, маємо відповідні девайси, технічні умови, звіти про клінічні випробування, ми цілком готові до реєстрації засобу медичного призначення. Залишилось на етикетці написати завод-виробник, який наразі шукають. І хотілось би допомоги держави, бо ціна питання – мільйон євро», – заявив пан Манорик.
Володимир Неймаш, доктор фізико-математичних наук Інституту фізики НАН України, презентував перев’язувальні матеріали на основі радіаційно зшитих гідрогелів. Вони призначені для лікування ран, опіків та надання екстренної допомоги в польових умовах. Головною відмінністю від іноземних аналогів є те, що вони пропускають воду. «Це речовина в герметичному пакетику, що на 90% складається з води, тому ефективно охолоджує й знеболює рану, та не липне до неї. А також герметизує рану від зовнішнього середовища, що убезпечує від потрапляння інфекцій у польових умовах», – пояснив переваги розробки Володимир Неймаш. За словами вченого, ця розробка близька за характеристиками до іноземних аналогів, проте вироблена за власною українською технологією, крім того, значно дешевша.
Наталія Ульянчич, науковий співробітник Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича НАН України, презентувала кісткові імпланти. Це штучний аналог мінеральної складової кісткової тканини. Поступово розчиняючись в біологічному середовищі вона заміщується повноцінним регенератом або утворює прямий контакт із кістковою тканиною. «Практично відбувається процес «зварювання» кісток. Особливістю такого з’єднання є саме вживляння матеріалів у кісткову тканину, здатність її проростання судинами та кістковими клітинами», – зазначила Наталія Ульянчич . Можливість застосування матеріалу: черепно- щелепно-лицьова хірургія, стоматологія, пародонтологія, ортопедія, травматологія, онкологія, офтальмологія, ендокринна хірургія.
Учасники прес-брифінгу зазначили, що їм постійно надходять пропозиції щодо налагодження серійного виробництва їхніх винаходів за кордоном. Проте вони відмовляються від таких варіантів через намагання запустити їх на Батьківщині і у такий спосіб створювати робочі місця в Україні. Але, зазначив Антон Наумець, в Україні досі не створений сприятливий інноваційний клімат, що спонукав би бізнес до участі у подібних проектах. «Ухвалення відповідного законодавства, що стимулюватиме бізнес до впровадження інноваційних розробок, це питання державного значення. Бо за нинішніх умов, коли в країні тривають бойові дії, ситуація вимагає швидкої дії», – резюмував перший віце-президент НАН України.
