Київ, 3 липня 2015 року – Схвалення Верховною Радою України закону про реструктуризацію зобов’язань в іноземній валюті (№1558-1) є популістським кроком, наслідком якого стане руйнація економіки країни. Таку заяву під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, у рамках проекту «Український медіа-центр реформ», зробили представники банківської спільноти.
2 липня Верховна Рада ухвалила у цілому законопроект, який примушує комерційні банки здійснити переведення споживчих кредитів та іпотеки, виданих у 2007-2009 роках, у гривню за курсом 5,05 гривень за 1 американський долар. За відповідне рішення проголосували 229 народних депутатів, але частина з них згодом відкликали свої голоси, мотивуючи свою дію тим, що, буцім то, не розібралися, за що голосували. Документ виносився на голосування у сесійну залу ніби під виглядом соціального захисту позичальників, які через стрімку девальвацію гривні втратили можливість обслуговувати свої валютні кредити. Проте учасники прес-брифінгу в УКМЦ категорично заперечили цю тезу, і навпаки, заявили про його антисоціальне спрямування. «Ми оцінюємо збитки, яких зазнає економіка країни через ухвалення цього закону, щонайменше у суму в 95 мільярдів гривень. І це без врахування витрат, які ми понесемо через виведення неплатоспроможних банків (які з’являться внаслідок дії закону, якщо він набуде чинності) із ринку, і переведення їх до Фонду гарантування вкладів. Це означає зменшення соціальних виплат із бюджету, оскільки доведеться спрямувати кошти на виплати сум за вкладами, гарантовані законом», – зазначив Віктор Новіков, член правління Національного банку України (НБУ).
Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації українських банків (НАБУ), уточнила, що за оцінками НАБУ щорічні збитки банківської системи через рішення парламенту про конвертацію, становитимуть близько 2 мільярдів гривень (окрім зазначених 95 млрд. грн.). Але найболючішим наслідком, який миттєво відчують пересічні громадяни, стане стрімке знецінення гривні. «У нас курс буде може 40 гривень за долар, може – 50. Бо якщо всі банки вийдуть на міжбанківський ринок, аби задовольнити попит зі боку вкладників, то це відчують усі», – констатувала Олена Коробкова.
Учасники прес-брифінгу констатували, що ідеологія документу підриває довіру до банківської системи, бо вона нівелює чинник доброчесного позичальника, роблячи його менш захищеним порівняно з боржником. А також суперечить домовленостям, досягнутим між Україною та Міжнародним валютним фондом і зафіксованим у Меморандумі про економічну та фінансову політику, де, зокрема, чітко зазначено, що держава не має втручатися у взаємини між позичальником і банками, – це відповідає міжнародній практиці.
Крім того, Віктор Новіков підкреслив, що Нацбанк зі свого боку пропонував варіанти виходу з ситуації ще у серпні 2014 року, проте відповідні законодавчі ініціативи парламент не підтримав, натомість з’явився законопроект №1558-1, який не пройшов належного обговорення.
Андрій Дубас, представник Національного банку України, зазначив, що наразі у боржників, які опинилися у пастці через девальвацію гривні, є вихід із ситуації: вони можуть реструктуризувати свої запозичення на стандартних умовах, що зафіксовані у Меморандумі, схваленому більшістю банків країни. «Серед іншого, Меморандум визначив окрему категорію людей, соціально незахищених, яким надається можливість отримати пільги при реструктуризації у вигляді прощення частини боргу», – підкреслив Андрій Дубас.
Такий підхід, коли учасники певного ринку домовляються про вихід із кризових ситуацій, на переконання Тараса Качки, очільника Українського медіа-центру реформ, є також прикладом реформи, коли учасники домовляються між собою, не очікуючи на законодавче рішення. «Здійснення реформ не обов’язково має відбуватися через закони чи постанови. Існують інструменти, які дозволяють домогтися просування завдяки досягненню індивідуальних рішень без законодавчого втручання. Головне, аби проблема була вирішена. Ми маємо задіяти всі можливості, аби відновити довіру до банківської системи», – резюмував Тарас Качка.
