Київ, 31 липня 2015 року – Посилення незалежності Національного банку України (НБУ) завдяки набуттю чинності низки законів щодо його автономізації є найсуттєвішим кроком у просуванні реформ у липні 2015 року. Такого висновку дійшли експерти-учасники дослідження «індекс iMoRe», презентація якого відбулась в Українському кризовому медіа-центрі у рамках проекту «Український медіа-центр реформ».
Індекс іМоRе формується на базі опитування (кожні два тижні) понад 30 професійних експертів за п’ятьма напрямками: державне управління і боротьба з корупцією, державні фінанси, монетарна політика і зовнішня торгівля, ринкова політика і зовнішня торгівля, енергетична незалежність. Мета дослідження – надати об’єктивну інформацію щодо швидкості та глибини економічних реформ у країні (детальніше про результати дослідження – за посиланням).
Коментуючи результати опитування експертів, Віктор Новіков, голова юридичного департаменту НБУ, зазначив, що закони із підвищення автономії НБУ та зміни правил розподілу прибутків дозволять Нацбанку бути поза політикою, що, у кінцевому підсумку, сприятиме підвищенню добробуту громадян. Зокрема, йдеться про позбавлення НБУ зобов’язань перераховувати до держбюджету заздалегідь визначених сум прибутку – такі плани доводилися до НБУ щорічно, про що свідчила окрема графа у доходах державного бюджету країни. Ця норма набуде чинності з 2016 року. «Для державного бюджету доходи від Національного банку мають бути бонусом, а не постійно запланованою цифрою. І взагалі, якщо подивитися динаміку перерахувань від НБУ, то найбільші їхні обсяги припадають на часи криз – це свідчить про хвору економіку, стагнацію і падіння ВВП. Наше завдання – досягти того, аби бюджет держави наповнювався якомога меншими сумами від НБУ, і якомога більшими – завдяки зросту економіки», – зазначив Віктор Новіков.
Окрім фінансової, НБУ також, за словами Новікова, отримав підсилення автономії ще за трьома напрямками: функціональної, інституціональної та особистої. Представник НБУ наголосив, що суттєво змінюється робота Ради НБУ – цей орган фактично переходить у режим постійної роботи; його контрольні функції посилено. Змін зазнала схема призначення заступників голови НБУ: їх призначатиме Рада НБУ за поданням голови. Суттєво зменшено можливості щодо блокування роботи НБУ через судові рішення тощо.
«Зміни до Закону «Про Національний Банк України» треба розглядати комплексно – з урахуванням тих змін, які вже відбуваються у законодавстві. Йдеться про закон про відповідальність пов’язаних із банком осіб, про реформу банківського сектору, про зміну процедур виведення з ринку неплатоспроможних банків тощо. Незалежність НБУ якраз і дозволить йому всі ці реформи провести», – зазначив голова юридичного департаменту НБУ.
Олександр Паращій, директор аналітичого депаратаменту компанії Concorde Capital, учасник дослідження, переконаний, що зміни, внесені до законодавство з регулювання діяльності НБУ, є надважливим, бо наближують його до кращих світових практик: «Ті поправки до законодавства, які підвищують незалежність НБУ, роблять його ближчим до стандартів, які існують в ЄС чи США. НБУ стає менш залежним від забаганок державного бюджету. За такої умови керівництво НБУ зможе реально гарантувати фінансову стабільність – функцію, яка на нього покладена Конституцією», – переконаний Олександр Паращій.
Також експерти-учасники дослідження «індекс iMoRe» відмітили певний прогрес у блоці «державне управління і боротьба з корупцією», що обумовлено підписанням Президентом змін до Закону «Про прокуратуру». Останні передбачають скорочення кількості прокурорів, створення управління з розслідування злочинів, скоєних прокурорами тощо. «Цей закон – надзвичайно важливий, бо він започатковує роботу антикорупційної прокуратури. Без антикорупційної прокуратури Національне антикорупційне бюро фактично позбавлене можливостей розслідувати корупцію на вищих щаблях влади», – прокоментувала Дарина Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції.
Загалом, оцінюючи швидкість реформ у липні, Павло Кухта, експерт Реанімаційного пакету реформ, один із співзасновників індексу iMoRe, зазначив, що темп реформ у другій половині липня прискорився, але загалом залишається невисоким, що, ймовірно, обумовлено сезонним чинником.
