Існує такий хід у шахах, який називається гамбіт, коли гравець навмисне йде на прийнятну для нього втрату в обмін на більшу вигоду. Це саме та тактика, якої зараз потребує Європа, аби зупинити агресію Росії в Україні, адже зараз Росія стає явною загрозою і для Європейського Союзу. ЄС має наважитися пожертвувати власним споживанням російських енергоносіїв. Це не лише зупинить Росію, а й може за п’ять років позбавити ЄС залежності від російського нафти та газу. З огляду на те, що країни ЄС є одними з найбільших споживачів російського газу та нафти, нафта і газ складають 93% російського експорту в ЄС, вони можуть поступово відмовитися від вуглеводнів, перейшовши на альтернативні джерела енергії.
Однією з альтернатив російській нафті в наступні 2-5 років є нафта з Саудівської Аравії або з Іраку, Лівії та США в наступні 5 років і більше. Якщо Захід організує поставки нафти із Саудівської Аравії, то ціна на світових ринках впаде до 80 дол. США за барель, що спричинить значне скорочення російської економіки, чиї показники росту на 2014 рік базувалися на ціні нафти в 100-110 дол. США за барель.
Що стосується російського природного газу, то єдиним конкурентом у короткостроковій перспективі є лише сланцевий газ із США, хоча навіть якби ми могли припустити, що поставки в Європу почнуться вже завтра, а реалістично ми орієнтуємося на 2015 рік, то це покрило б лише 32% потреб Європи: ЄС споживає 135 млрд куб. м російського газу щороку, у той час як США могли б розпочати поставки лише 44 млрд куб. м в 2015 році. За нашими підрахунками, це буде коштувати не більше 400 дол. США за 1 000 куб. м. У деяких країнах ЄС це зробить американський газ дешевше, ніж російський. Починаючи з 2016 року поставки американського газу можуть стати вдвічі більшими. До 2030 року частка американського сланцевого газу на світових ринках може сягнути 150 млрд куб. м і повністю покрити весь необхідний обсяг, що наразі надходить з Росії. Дві наведені тут альтернативи є цілком реальними, хоча вони матимуть реальний вплив лише протягом наступних п’яти років.
Що Європа може зробити сьогодні? Якщо країни ЄС приймуть політичне рішення скоротити споживання російських нафти та газу, скориставшись накопиченими резервами, то вони зможуть знизити попит на поставки від 20% до 50%, але не більше. Стосовно нафти, США могли б це зробити, використовуючи свої стратегічні резерви і спричинити тимчасове штучне збільшення постачання нафти на світові ринки, або збільшити поставки з деяких країн ОПЕК, наприклад, Саудівської Аравії або Ірану. Газовий ринок ЄС може збільшити поставки зрідженого газу з США та країн Перської затоки – перш за все з Катару – і відмовитися підписувати будь-який довгостроковий контракт з Газпромом, чия ціна на газ пов’язана із ціною на нафту.
Вплив на російську економіку через часткове зменшення споживання нафти і газу. За нашими підрахунками найреалістичнішим варіантом на сьогодні є зменшення споживання російських енергоресурсів на 20%, і водночас їх ціна знизиться на 20%. Враховуючи те, що 28% російського бюджету базується на податках, отриманих внаслідок експортної виручки від продажу енергоресурсів, часткове зменшення її споживання зменшить дохід російського бюджету на 8% або ж 126 млрд дол. США. Хто ж найбільше постраждає від цього «маленького» скорочення доходів? Виходячи з розбивки витрат в Консолідованому бюджеті Російської Федерації – федеральний бюджет+місцеві/регіональні бюджети – соціальна сфера постраждає найбільше, адже в 2013 року витрати на неї склали 33,7% бюджету, а також програми на підтримку окремих галузей економіки , що склали 13,2% бюджету та освіта із 11,6%. Сфера охорони здоров’я постраждає трохи менше, оскільки витрати на неї складають лише 8,7% Консолідованого бюджету.
ЄС вже завершив формування третього пакету санкцій проти Росії. Ми сподіваємося, що ЄС буде готовий піти на ризик тимчасово зменшити споживання російських енергоресурсів, тим більше, коли є реальні варіанти, які б дозволили поставки з країн ОПЕК.
Любов Акуленко, Дмитро Науменко
Для Українського Кризисного Медіа Центра
