- 9 вересня загальна кількість згадок реформ в топ-засобах масової інформації склала 231 повідомлення. Згадки реформ нейтрально-позитивного характеру склали 85% від загальної кількості. Частка негативу суттєво не змінилася і склала 15%. В ТОПі серед реформ за кількістю згадок в нейтрально-позитивному полі – децентралізація, загальна концепція реформування. Загальна концепція реформування також отримала найбільше повідомлень в негативному полі.
- Децентралізація/ конституційна реформа. Резонанс в ЗМІ викликав ряд заяв Президента України Петра Порошенка стосовно змін до Конституції України в частині децентралізації. Президент України вкотре заявив, що не допустить зміни унітарного устрою держави, та зазначив, що недопустить децентралізації в питаннях оборони, національної безпеки, зовнішньої політики, боротьби з корупцією, забезпеченні захисту прав і свобод громадян. Порошенко також зазначив, що префекти, які з’являться в Україні у відповідності з прийнятими в першому читанні змінами до Конституції в частині децентралізації, отримають менше повноважень, ніж їх європейські колеги. Порошенко зазначив, що префекти, які після прийняття конституційної реформи будуть представляти центральну владу в регіоні, не будуть втручатися в управління територією. Також Петро Порошенко заявив, що допускає перегляд змісту проекту змін до Конституції України в частині децентралізації, якщо російська сторона не виконуватиме мінські угоди.Президент України додав, що роз’яснювальна робота щодо змін до Конституції України повинна бути пріоритетом для влади. Також Петро Порошенко заявив, що якщо в Україні буде введено воєнний або надзвичайний стан, в такому випадку зміни до Конституції в частині децентралізації голосуватися не будуть. В той час, народний депутат Віктор Балога заявив, що проголосовані в першому читанні зміни до Конституції не є децентралізацією, а навпаки є узурпацією влади в країні.
- Загальна концепція реформування. Резонанс в ЗМІ викликала новина, що в ООН позитивно оцінюють процеси реформування в Україні,у тому числі реформу з децентралізації влади. Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що Польща є для України зразком реформ. Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що ЄС повністю підтримує Президента України Петра Порошенка в процесі реформ. В той час, згідно з даними соціологічного опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва та Центром Разумкова, майже половина населення України вважає, що в процесі реформ ще нічого не зроблено, а третина опитаних у успіх реформ не вірить. Також міністр юстиції України Павло Петренко заявив, що частина керівників на місцях саботують реформи. Петренко додав, що майже 90% районних державних адміністрацій на сьогодні ще не підключилися до автоматизованого Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
- Податкова реформа. В Мінфіні спростували плани відновлення транспортного збору для всіх авто. Зазначається, що єдина пропозиція в розробленому Міністерством фінансів проекті Податкової реформи, що стосується власників автомобілів в Україні, передбачає заміну існуючого податку на авто з об’ємом двигуна більше 3 л на оподаткування розкішних авто класу “люкс” молодше п’яти років. В той час, в аналітичному департаменті Економічного дискусійного клубу заявили, що оприлюднена на офіційному сайті Мінфіну концепція податкової реформи, яку керівництво відомства анонсувало ще з початку року як стратегічний прорив у реформуванні податкової системи, являє собою суміш різних технічних змін і підсилює податкове навантаження. А експерт Реанімаційного пакету реформ Ілля Несходовський зазначив, щозапропоновані ініціативи Міністерства фінансів України з реформування податку на нерухомість в Україні не варто сприймати категорично негативно, адже його встановлення і застосування повністю віддані на розсуд місцевої влади. Несходовський зазначає, що запропонований алгоритм оподаткування, в якому об’єктом виступають квадратні метри, є справедливим, інакше якщо відштовхуватися від оцінки нерухомості, то однозначно виникнуть маніпуляції. А народний депутат Олександр Дубінін зазначив, що впровадження в Україні підходів, запропонованих Мінфіном в проекті податкової реформи, може призвести до непоправних наслідків – деіндустріалізації економіки і різкого загострення соціальної нерівності.
- Антикорупційна реформа. Комітет ВР з питань запобігання та протидії корупції запропонував генпрокурору Віктору Шокіну переглянути четвірку кандидатів до конкурсної комісії з обрання антикорупційного прокурора. Голова Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції Володимир Мойсик заявив, що в рамках люстраційного процесу Вища рада юстиції не відсторонила ще жодного суддю. Також, згідно з даними опитування фонду “Демократичні ініціативи” 65,2% українців вважають, що першочергово необхідно реалізувати антикорупційну реформу.
- Дерегуляція. Широкого розповсюдження в ЗМІ набула новина, що в Україні розпочав роботу дерегуляційний офіс. Головою дерегуляційні офісу став керівник громадської організації “Союз Інвесторів України” Олексій Гончарук. Було повідомлено, щоуряд Канади виділив 300 тис. канадських доларів на відкриття дерегуляційного офісу в Україні. Міністр аграрної політики і продовольства України Олексій Павленко заявив, що дерегуляція ринку мінеральних добрив в Україні є метою роботи міністерства.
- Реформа державних закупівель. Було повідомлено, що на систему електронних торгів ProZorro переходять ще 150 держустанов Дніпропетровщини.
- Реформа виборчого законодавства. Президент України Петро Порошенко підписав указ “Про забезпечення проведення демократичних, чесних і прозорих місцевих виборів 25 жовтня 2015 року”.
- Реформа фінансового сектору. Широкого розповсюдження набула новина, що директор департаменту реєстраційних питань і ліцензування Леонід Антоненко покидає НБУ через буксування реформи, за яку він відповідав. Коментуючи відставку Антипенка, заступник Голови НБУ Влад Рашкован визнав внесок Антипенка в запуск реформ на фінансовому ринку та зазначив, що реформи продовжуються та НБУ чекаю людей, які готові кинути виклик системі.
- Макроекономічна стабілізація. Власники українських облігацій, термін погашення яких настає вже в 2015 році, виступили за перегляд умов домовленості про реструктуризацію українського боргу
