Основне про реформи за 25-27 вересня 2015 року

Пресцентр УКМЦ

25-27  вересня  загальна кількість згадок реформ в топ-засобах масової інформації склала 214 повідомлень. Згадки реформ  нейтрально-позитивного характеру склали 86% від загальної кількості. Частка негативу збільшилася більш ніж вдвічі і склала 14%. В ТОПі серед реформ – антикорупційна реформа, загальна концепція реформування, реформа правоохоронної системи. Також загальна концепція реформування та антикорупційна реформа отримали найбільшу кількість негативних згадок.

  1. Антикорупційна реформа. Президент України Петро Порошенко провів зустріч з комісаром ЄС з питань юстиції, прав споживачів та гендерної рівності Вєрою Юровою та обговорив конституційну, антикорупційну та судову реформи. Єврокомісар з питань юстиції Вєра Юрова  заявила, що конкурсна комісія з обрання антикорупційного прокурора повинна бути “чистою” та викликати повагу серед громадськості. Агентство США з міжнародного розвитку USAID виділило 1,3 млн дол. на подолання корупції в Україні. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман заявив, що український парламент законодавчо забезпечив усі механізми боротьби з корупцією. У Києві запрацював офіційний веб-портал Антикорупційної ради при міському голові. Посол США в Україні Джеффрі Пайетт заявив, що Генеральна прокуратура України відмовляється боротися з внутрішньою корупцією, що підриває реформи, які проводить українська влада. В той час,Генеральна прокуратура заявила, що у виступі посла США в Україні Джеффрі Пайєтта, крім поширених ЗМІ критичних зауважень, були важливі тези щодо бажання співпрацювати з Генпрокурором Віктором Шокіним. Журналіст Юрій Бутусов зазначив, що заява Пайєтта була зроблена публічно, адже керівництво України не змінило ставлення до високопоставленої корупції, і не розуміє, що Захід чекає від нас реальних системних змін, а не балаканини в фейсбуці і на прес-конференціях. Бутусов зазначає, що  реформи вимагають швидкості, а не обіцянок світлого майбутнього, і що в Україні помітні зміни, але тільки швидкість цих змін недостатня, щоб ми рухалися в одному темпі з демократичними країнами.Голова конкурсної комісії з обрання антикорупційного прокурора Катерина Левченко заявила, що комісія з обрання антикорупційного прокурора хоче розширити доступ до конкурсу кандидатів з-за меж системи прокуратури України. Левченко повідомила, що за необхідності кандидатів на посаду антикорупційного прокура в Україні перевірятимуть на поліграфі. Також Катерина Левченко повідомила, що порядок проведення конкурсу на антикорупційного прокурора планують затвердити до 1 жовтня. Водночас, Левченко додала,  що  кандидати на посаду антикорупційного прокуратура з’являться не раніше кінця листопада-початку грудня.
  2. Загальна концепція реформування.  Було повідомлено, що німецький бізнес відзначає позитивні ефекти реформ в Україні. Президент України Петро Порошенко заявив, що Україна, не дивлячись на агресію на сході, продовжує шлях реформування.
  3. Реформа правоохоронної системи. В Харкові 800 поліцейських прийняли присягу. Міністр внутрішніх справ УкраїниАрсен Аваков заявив, що добровольчі батальйони інтегрують в нові поліцейські і гвардійські підрозділи. Перший заступник глави МВС Ека Згуладзе повідомила, що МВС відходить від міліцейських функцій, а правопорядком буде займатися Нацполіція.
  4. Судова реформа. Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що реформа судової системи повинна полягати не в косметичному ремонті і переатестації тих, хто десятками років брали і далі беруть хабарі в системі, а в повній зміні всього суддівського корпусу країни за тим же принципом, за яким була сформована нова українська поліція. Єврокомісар з питань юстиції Вєра Юрова заявила, що Україна рухається в правильному напрямку в сфері реформ, проте ще багато необхідно зробити. Зокрема, Юрова зазначила, що в України не буде другого шансу провести реформи в сфері юстиції та боротьби з корупцією
  5. Податкова реформа. Міністр фінансів Наталя Яресько заявила, що озиція МВФ щодо проекту податкової реформи є однозначною –  українська влада має робити так, як дозволяют фінансові ресурси. Директор  ТОВ “Шимановськое стил”Микола Левченко заявив, що через високі податки відбулося погіршення інвестиційного клімату України для міжнародних інвесторів.
  6. Конституційна реформа. Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман заявив, що переконаний, що ВРУ вдасться прийняти по-справжньому сучасні європейські зміни до Конституції.
  7. Реформа державного управління. Голова  представництва ЄС в Україні Ян Томбінський заявив, що ЄС розгляне надання фінпідтримки України після прийняття закону про держслужбу. В свою чергу, Президент України Петро Порошенко повідомив представникам Європейського союзу, що буде підтримувати прийняття закону про державну службу, проект якого був розроблений за сприяння ЄС.
  8. Реформа державних закупівель. Президент України Петро Порошенко підписав закон “Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами та вжиття заходів щодо подолання корупції”. Петро Порошенко зазначив, що підписаний ним закон є новою потужною зброєю протидії корупційним явищам. Порошенко зазначив, що завдяки закону про дерзакупівлі Україна протягом дуже короткого терміну часу зможе забезпечити економію, за попередніми розрахунками, до 50 млрд.  потрібних державі засобів, та закликав використовувати систему електронних закупівель в роботі міністерств і обласних державних адміністрацій. Керівник Zakupki.prom.uaМикола Жандоров зазначив, що запуск ProZorro дозволив вирішити важливу проблему – тепер при проведенні держтендерів бюджетні кошти використовуються прозоро. А керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський зазначив, що на реалізацію всієї реформи держакупівель потрібно п’ять років. Забловський  додає, що сама ідея хороша, але є питанням – чи вдасться вбити корупцію і договірняк, адже поки відомства неохоче підключаються до системи. Забловський  зазначає, що процес рухався б швидше, якби відомства законодавчо зобов’язали проводити закупівлі тільки відкрито. Також експерт наголосив на необхідності  підвищувати поріг, адже тоді, великі держтендери зможуть контролювати не тільки чиновники, а й громадськість.