Київ, 29 вересня 2015 року – На другу половину 4-го кварталу 2015 року заплановано запуск Української енергетичної інвестиційної платформи (УЕІП) – інтерактивного реєстру інвестиційних проектів, інвесторів та інших учасників ринку енергетики, енергоефективності, енергозбереження та альтернативної енергетики в Україні. Створення платформи ініціює міжнародна неприбуткова організація «Центр економічного та екологічного партнерства» (США) за підтримки Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Державного агентства енергоефективності та енергозбереження, з якими підписано Меморандуми про співпрацю. «Платформа створить єдину базу даних проектів та інвесторів, що постійно оновлюватиметься, і, за допомогою сучасних технологій, надасть широкий інструментарій для пошуку та вибору партнерів і забезпечення взаємодії на всіх етапах процесу залучення інвестицій», – заявив Наум Рікшпун, партнер компанії Traficon в Україні, яка і здійснюватиме адміністрування проекту.
У рамках платформи передбачається: надання власникам проектів професійної підтримки на стадії підготовки до залучення інвестицій та на всіх подальших стадіях інвестиційного процесу; відбір проектів згідно з міжнародними інвестиційними критеріями та проведення попередньої кваліфікації інверсторів та інших учасників; створення механізму для співпраці інвесторів з державними проектами, що реалізуються Міненерго, Державним агентством енергоефективності та енергозбереження тощо. «Платформа забезпечить створення механізму колективного інвестування для дрібних приватних інвесторів. Таким чином, громадяни України зможуть брати безпосередню участь в енергетичній реформі. Причому, завдяки колективному інверстуванню, вони диверсифікують ризики», – зазначив Іван Григорук, повноважний представник в Україні «Центру економічного та екологічного партнерства». Крім того, в рамках УЕІП планується проведення низки тренінгів, семінарів, круглих столів, проектних конкурсів та інших заходів.
Експерти зазначили, що створення платформи сприятиме впровадженню в Україні енергоефективних та енергозберігаючих технологій, що для України наразі надзвичайно актуально: країна має величезний нереалізований потенціал відновлюваних джерел енергії. «Загальний потенціал України оцінюється в 98 – майже 100 млн. тонн умовного палива, або 68 млн. тонн нафтового еквіваленту. Ключові складові наших ресурсів – це вітрова, сонячна енергетика, мала гідроенергетика, біоенергетика, геотермальна енергетика та енергетика довкілля, або впровадження теплових насосів», – заявив Валентин Шліхта, заступник голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України. Він наголосив, що ці ресурси практично рівномірно розподілені по території України, хоча у кожного регіону, звісно, є свої особливості. Експерти наголосили, що саме завдяки ширшому впровадженню цих технологій можливо суттєво знизити залежність країни від експортних енергоресурсів. «За рахунок розвитку біоенергетики ми змогли замістити 2, 85 млрд. кубометрів газу на рік», – підкреслив пан Шліхта, а Семен Поташник, голова Громадської ради при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України, нагадав про можливість відновити малу гідроенергетику України до рівня 70-х років, коли в Україні діяло близько 1000 малих гідроелектростанцій. Причому, зазначив він, «не потрібно ані великих ліній передач, ані величезних підстанцій, і, найголовніше – не так і багато коштів». Врешті, збільшення частки ВДЕ у структурі кінцевого споживання енергії до 11% є одним із зобов’язань України в рамках угоди про вступ до Енергетичного співтовариства та імплементації договору про асоціацію з ЄС. «На сьогоднішній день необхідно згідно плану подвоїти наші потужності щодо відновлюваної енергії в цілому», – заявив пан Шліхта.
Нещодавно прийнятий Закон України 2010-д щодо стимулювання розвитку відновлюваної енергетики, що відповідає Директиві Європейського Парламенту і Ради 2009/28 /ЄC від 23 квітня 2009 року, та створення УЕІП сприятимуть усуненню основних бар’єрів, що перешкоджають впровадженню ВДЕ в Україні і залученню до цих проектів іноземних інвестицій.
В цілому, як зазначив зазначив Олександр Бородкін, партнер юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери», «законодавство України у сфері інвестицій є і воно достатньо добре продумане». Він конкретизував, що найкраще прописані ті норми, які найчастіше застосовуються на практиці, дещо більше труднощів із регуляторними механізмами. «Україна визначила декілька форм співпраці з приватними підприємцями. По-перше, це договір про спільну діяльність, по-друге – концесія, оренда, угода про поділ продукції та інші», – повідомив пан Бородкін. Він зазначив, що іноземні інвестори могли б долучитися до приватизації підприємств енергетичного сектору у рамках програми приватизації, оголошеної навесні 2015 року, проте за умови, що всі кандидати будуть надійними партнерами.
Валентин Шліхта зазначив, що при підготовці Національного плану дій з розвитку відновлюваної енергетики обсяг необхідних інвестицій було оцінено в 16 мільйонів євро. «Є всі можливості і широке поле діяльності для інверсторів в Україні, а ми, зі свого боку, маємо створити всі умови для того, щоб ці інвестиції могли бути повернені і були захищені», – підкреслив заступник голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
