Чим менше втручання державних службовців, тим менший ризик корупції – міністр аграрної політики та продовольства України

WATCH IN ENGLISH

Київ, 30 вересня 2015 року – Дерегуляція наразі є провідним напрямком реформи агропромислового комплексу (АПК), оскільки це сприятиме економії ресурсів і фінансів, дозволить зменшити час, необхідний на проходження різних бюрократичних процедур, збільшити обсяги виробництва і експортні потужності, а також — мінімізувати корупційні ризики, відзначають експерти. «Чим менше втручання державних службовців, тим менший ризик корупції», – зазначив Олексій Павленко, міністр аграрної політики та продовольства України, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, презентуючи результати діяльності «Agro.ReformsUA». Перші півроку діяльності «Agro.ReformsUA» стали позитивним досвідом співпраці органів влади, громадянського суспільства, бізнесу та експертного середовища, у результаті якої вдалося ідентифікувати найважливіші проблеми, визначити пріоритетні напрямки роботи і здійснити перші кроки у сфері дерегуляції АПК.

Для того, щоб з’ясувати, які реформи у сфері дерегуляції найбільш необхідні на місцях, провели 10 обговорень з представниками малого і середнього бізнесу та міністерством агрополітики. «Результатом наших напрацювань стало створення переліку зі 100 ініціатив і пропозицій, у тому числі у земельній сфері, які заважають нашому агробізнесу розвиватися», – зазначив Дмитро Сімашко, експерт з аграрного права і учасник проекту «Дерегуляції проти корупції». – Ми пішли по принципу «smart deregulation» – тобто, розумна і врівноважена дерегуляція». За його словами, наразі на порядку денному – питання з приводу можливості оптимізації та відміни 44 дозвільних документів та обов’язкових процедур, які стосуються різних галузей сільського господарства. «Це різноманітні ініціативи — починаючи з ліквідації корупції при отриманні земельних ділянок та реєстрації договорів аренди і закінчуючи зайвими бар’єрами, що існують при експорті продукції», – зазначив Олег Проценко, голова ГО «Agro.ReformsUA». За словами міністра Олексія Павленка, вже скасовали 16 ліцензій і 6 сертифікатів. У той же час, зауважив Олег Проценко, частину документів скасувати неможливо, оскільки вони необхідні для дозволу на експорт до ЄС «аграрної продукції, яка є ключовою і складає 37% загального експорту країни».

«Дорожня карта земельної реформи», як зазначає Анатолій Мірошниченко, основний її ідеолог, передбачає масштабну дерегуляцію у сфері земельних відносин. Основні ініціативи – відмова від принципу цільового використання земельної ділянки на користь територіального планування; відмова від корупційного механізму державної упорядної експертизи; відмова від дозвільного порядку виготовлення технічної документації із землеустрою; відмова від погоджень технічної документації із землеустрою, спрощення механізму проведення земельних торгів, який блокує ефективне відчуження земель державної і комунальної власності, у тому числі – можливість використання електронних торгів. «Дуже важливо провести реформування механізму так званої безоплатної приватизації, яка є безоплатною лише на папері, а насправді супроводжується численними зловживаннями», – наголосив пан Мірошниченко. У рамках проекту планується також відмовитися від державної регуляції оренди землі та вирішити питання долі будівель і споруд, розташованих на чужій земельній ділянці.

Протягом півроку провели фінансову діагностику 30 найбільших підприємств державної форми власності за участі семи аудиторських компаній. «За результатами було визначено, що більшість — збиткові підприємства, ефективність використання майна не піддається жодній критиці», – повідомив про підсумки аудиту Олександр Почкун, експерт ГО «Agro.ReformsUA», керуючий партнер Baker Tilly. За його словами, такий результат був абсолютно передбачуваним, але завдяки цьому вдалося краще зрозуміти ситуацію, що необхідно для пошуку ефективних рішень.

Зроблено перші кроки із запровадження в Україні так званої «аграрної розписки». «Інструмент, який називається аграрні розписки, дозволяє отримувати фінансування під заставу майбутнього врожаю, дає можливість поповнювати обігові кошти — це саме те, чого зараз не вистачає нашому середньому і малому бізнесу», – зазначив міністр. Як повідомив Богдан Хомяк, експерт ГО «Agro.ReformsUA», цей інструмент вже давно і успішно використовується у різних країнах світу. «Цього року у Полтавській області ми допомогли видати кредити через ці розписки на 37,4 мільйона гривень», – зазначив експерт, додавши, що якщо у наступному році фінансова система буде здоровішою, цей інструмент можна буде впроваджувати на всій території України.

Крім зазначених ініціатив, планується також масова приватизація підприємств для підвищення їхньої ефективності та докорінна реформа системи агрострахування. «Тут сформувалася доволі очевидна і позитивна практика урядово-громадської співпраці (…), нова культура взаємодії між владою і громадянським суспільством», – зазначив Олександр Сушко, голова Правління Міжнародного фонду «Відродження». – Це модель взаємодії, яка дає на виході достатньо швидкий позитивний результат, яка помітна не лише учасникам процесу, але й бізнесу та широкій громадськості».