Влада стала відкритішою, але надає недостатньо повну та якісну інформацію ЗМІ – результати дослідження GfK Ukraine

Київ, 23 жовтня 2015 року – Серед прес-служб органів державної влади, з якими журналісти центральних ЗМІ найчастіше співпрацюють, найкращу якість роботи за період червень–вересень 2015 року продемонстрували прес-служби Міністерства інфраструктури, Національного банку, Міністерства закордонних справ, Президента та Адміністрації Президента (окремо), Міністерства фінансів, Кабінету міністрів та Верховної Ради. Серед державних відомств, з якими журналісти співпрацюють менш інтенсивно, високі оцінки отримали також прес-служби Міністерства юстиції, РНБО, Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ та Генерального штабу ЗСУ.

Такі результати опитування 50-ти журналістів центральних ЗМІ, проведеного компанією GfK Ukraine у вересні 2015 року на замовлення Українського кризового медіа-центру у рамках проекту з підвищення стандартів комунікацій органів державної влади за підтримки Посольства США в Україні. Щоквартальне опитування проводиться з грудня 2014 року. До вибірки увійшли журналісти інформаційних агенцій, центральних телеканалів, провідних онлайн та друкованих суспільно-політичних і ділових ЗМІ.

Журналісти оцінювали прес-служби за низкою критеріїв, серед яких оперативність реагування на журналістські запити; якість і повнота наданої інформації; рівень компетентності спікерів відомства; доброзичливість і готовність допомогти співробітників прес-служби тощо. Згідно дослідження, на загальну оцінку роботи прес-служб найбільше мають вплив такі фактори як компетентність співробітників та актуальність прес-релізів. У цілому журналісти відзначають зростання рівня компетентності співробітників прес-служб, порівняно з квітнем 2015 року.

“З нашої точки зору, як довгострокового проекту, покликаного підвищувати стандарти державних комунікацій, привносити нові цінності і будувати стратегічні комунікації із суспільством, тішить позитивний тренд за останній рік. І це результат приходу у відповідні державні установи нового покоління комунікаторів та підвищення кваліфікації команд. Однак у критичних питаннях залишається неузгодженність позицій різних гілок влади, зайва і нестратегічна щодо довгострокових інтересів суспільства політизація. Залишається недостатня увага деяких міністерств до необхідності виходити до українського громадянина з єдиною обгрунтованою позицією. Це є викликом, над яким потрібно працювати і далі. Однією з необхідних передумов можливості випрацювання спільних позицій є не тільки співпраця прес-служб, але і ціннісна сумісність рішень органів влади”, – прокоментувала результати дослідження Наталя Попович, член правління Українського кризового медіа-центру, керівник напряму стратегічних комунікацій та “політики єдиного голосу” УКМЦ.

За результатами опитування, з грудня 2014 року прес-служби стали в цілому більше сприяти відкритості влади та роз’ясненню суспільству політики держави. Зокрема, з грудня минулого року цей показник у НБУ зріс із 2,5 до 3,7 балів, а у Міністерства фінансів та Міністерства економічного розвитку і торгівлі – з 2,3 до 3,4 балів (за 4-бальною шкалою, де 4 – найвища оцінка).

Утім, оцінки повноти та якості інформації, яку прес-служби надають на звернення ЗМІ, лишаються достатньо низькими (середня оцінка – 2,4 бали, де 2 – «задовільно», а «3» – добре). Також на порівняно низькому рівні залишається задоволеність журналістів оперативністю реагування за запити.

Порівняно з квітнем, державні відомства стали подавати більше інформації про реформи. Зокрема, Міністерство інфраструктури збільшило цей показник з 2,8 до 3,8 балів, а Міністерство економічного розвитку і торгівлі – з 2,9 до 3,6 балів (за 4-бальною шкалою, де 4 – найвища оцінка). Найбільше цей показник зріс у Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ – з 1,8 до 3,2 балів. Журналісти задоволені послідовністю подання інформації про реформи (3 бали, оцінка «добре») прес-службами РНБО, Міністерства юстиції, Президента та МЗС.

Натомість, журналісти скоріше негативно оцінюють спроможність «єдиного голосу» центральних органів влади. Лише 30% опитаних згодні з твердженням, що влада дотримується спільної лінії у комунікаціях про свою діяльність та реформи, у той час як 28% – зовсім незгодні. Сприйняття журналістами того, що саме влада прагне сказати суспільству, різниться – від популізму («влада щось робить, щоб поліпшити країну. Але в їх словах багато «води». Насправді все не так, як вони говорять») до усвідомлення об’єктивних складнощів реформ («роблять все, аби жилося краще, але ціна тих реформ – це те, що зараз відбувається»).

Переглянути дослідження задоволеності журналістів прес-службами державних органів влади можна українською та англійською мовами.