Київ, 30 жовтня 2015 року – У результаті реформи органів безпеки довіра до них із боку громадян має зрости. Такої точки зору дійшли учасники круглого столу «Реформування органів безпеки, цивільний та парламентський контроль», що відбувся в Українському кризовому центрі у рамках проекту «Український медіа-центр реформ».
Іван Почух, Надзвичайний і Повноважний посол Чеської Республіки в Україні, відкриваючи захід, зазначив, що реформа сектору безпеки України, на його думку, має відбуватися у двох напрямках. По-перше, у фокусі змін постійно мають бути інтереси широкого загалу, а не окремих політичних фігур. По-друге, реформа має бути послідовною. «Послідовність реформи можливо забезпечити лише за умови чіткого усвідомлення того, які потрібні органи, для виконання яких саме функцій. Це не простий шлях. Але Україна на цьому шляху не одна. Ви маєте політичну й макрофінансову підтримку з боку Європейського Союзу», – підкреслив Іван Почух.
Колишні представники Безпекової інформаційної служби Чехословаччини в ході круглого столу поділилися досвідом реформування згаданої структури. Зміни там відбулися за три роки, при чому у період політичних трансформацій. Переформатування відбувалось шляхом розділення тодішньої служби безпеки на структуру, яка власне мала сконцентруватися на контррозвідці, й міністерство внутрішніх справ. Під час реформування були звільнені близько 8 тис. осіб (близько 80% чисельності) . Структура служби суттєво змінилася, в т.ч. територіально: кількість відділень суттєво скоротили. «Структуру органів державної влади можна змінювати поступово, так само поступово можна змінювати й податкову систему. Але у такий спосіб не можна вдіяти зі службою безпеки», – переконаний Іржі Новотний, екс-голова Безпекової інформаційної служби (контррозвідки) Чехословаччини.
Цю тезу розвинув Зденек Водслонь, колишній державний службовець МВС Чеської республіки. «Реформу потрібно проводити без огляду на кадрове забезпечення. Спочатку треба визначитися зі структурою, а потім уже наповнювати її людьми. Звісно, що паралельно потрібно організувати якісне навчання персоналу», – зазначив Зденек Водслонь.
Представники українського експертного середовища зі свого боку зазначили, що наразі в Україні немає єдиної позиції щодо шляху реформування системи органів безпеки. «Концепція реформування розроблялася й за часів президента Ющенка, й Януковича. Але руху, по суті, як не було, так і немає. Світ не знає прикладів, коли б служба безпеки сама себе реформувала зсередини – саме це пропонується наразі зробити в Україні. Фактично, то є продовженням старого», – підкреслив Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Розумкова.
Андрій Гнідець, експерт Реанімаційного пакету реформ, вважає, що в ході реформи необхідно визначитися в таких питаннях як підслідність справ, позбавлення органів безпеки невластивих для них функцій, запровадити контроль над діяльністю цих структур із боку парламенту тощо. «Має з’явитися нова редакція закону про службу безпеки. Існуючий закон надто рамковий. Але ми маємо визначитися: яку модель роботи служби безпеки ми обираємо?», – переконаний Андрій Гнідець.
Зі свого боку чеські експерти зголосилися долучитися до роботи й допомогти українській стороні у випрацювані бачення реформи. «В ході реформи органів безпеки Чехословаччини ми допустили багато помилок. І неодноразово потрапляли у глухі кути. Ми готові поділитися з українськими колегами своїм досвідом», – резюмував Іржі Новотний.
У круглому столі також взяли участь:
Сергій Шехненко, співробітник Центрального управління Служби безпеки України
Богдан Сокрут, співробітник Центрального апарату СБ України
Сергій Сухарєв, експерт Товариства сприяння оборони України
Денис Васильєв, експерт РПР
Юрій Чижмар, експерт РПР
