Реформа державної служби й ухвалення нового профільного закону неможливі без публічної підтримки з боку перших осіб держави – експерти, народні депутати

WATCH IN ENGLISH

Київ, 23 листопада 2015 року Перші особи у державі мають публічно підтримати законопроект «Про державну службу» (далі – Законопроект), аби нарешті реформа держслужби рушила з місця. Такої точки зору дійшли учасники дискусії «Як розблокувати реформу державної служби в Україні?», що відбулась в Українському кризовому медіа-центрі у рамках проекту «Український медіа-центр реформ». Очікується, що 26 листопада Законопроект буде винесений на голосування парламентом у другому читанні. Він  закріплює засади здійснення державної служби в України і є базовим для початку однойменної реформи. Серед ключових засад – заборона держслужбовцям вищих ланок (категорія «А) брати участь у політичному житті, відбір на всі посади у державній службі виключно на конкурсних засадах, чіткий розподіл між державною і патронатною службами, виведення трудових взаємин із державними службовцями з-під дії Трудового кодексу й підпорядкування їх виключно нормам Законопроекту.

Альона Шкрум, народний депутат України, голова підкомітету Верховної Ради з питань держслужби, зазначила, що загалом депутати подали до Законопроекту 1306 поправок, усі були розглянуті. Й наразі документ готовий до другого читання.  «Ми напрацювали новий класний законопроект до другого читання. Отримали висновки від SIGMA (проект з підтримки та покращення управління та врядування у країнах Центральної та Східної Європи – прим. УКМЦ) про те,  що документ серйозно покращений. Зауваження – суто технічні й радше відносяться до процесу вже його імплементації після ухвалення», – повідомила Альона Шкрум.

Разом із тим народна депутатка визнала, що великою проблемою просування реформи державної служби загалом і її базового закону зокрема, є відсутність  належної підтримки на владному рівні. «Немає політика державного масштабу, який би міг би взяти на себе відповідальність за цю реформу.  В інших країнах, де здійснювалися подібні реформи, цим питанням опікувався прем’єр-міністр чи віце-прем’єр-міністр. Тому, після ухвалення Законопроекту, вимагатимемо запровадження позиції віце-прем’єр-мінстра з реформи держслужби», – підкреслила Альона Шкрум.

Через відсутність зазначеної підтримки Законопроект, фактично, перетворився на розмінну монету  у політичній грі навіть фракцій, що входять до складу Коаліції. «Сьогодні ми маємо ситуацію, коли формально зауважень до Законопроекту немає. Його всі  публічно підтримають, але всі ці «але» знаходяться не у площині законопроекту. І це непередбачувана ситуація. Півроку тому, коли ми розпочали підготовку до другого читання, ми розуміли, які є зауваження, політичні амбіції, інтереси. Ми з цим усім упоралися. Але ситуація складається таким чином, що негативні наслідки неухвалення цього Законопроекту є набагато більшими за ризик не дуже вдалої його імплементації», – зазначив Денис Бродський, експерт Реанімаційного пакету реформ.

Цю тезу розвинув Сергій Сорока, експерт громадянської платформи «Нова країна». «Всі питання, які стосуються змісту Законопроекту, узгоджені. Але кожна фракція висуває певні політичні умови задля його підтримки під час голосування. Скажімо, «так, ми погоджуємося, але в обмін на ухвалення такої-то постанови (не має відношення до Законопроекту – прим. УКМЦ). Але це той Законопроект, який не може і не має бути предметом політичного торгу», – зазначив Сергій Сорока.

Віктор Тимощук, експерт Центру політико-правових реформ, був ще категоричнішим у своїх оцінках перспектив ухвалення Законопроекту. «Є велика ймовірність, що голосування (по Законопроекту у другому читанні 26 листопада – прим. УКМЦ) провалять. Причина – у новому підході призначення голів місцевих адміністрацій. За Законопроектом кандидатури на посади місцевих держадміністрацій має добирати фахова комісія, і вже з відібраних кандидатур Президент має робити призначення. Тому може бути тихий супротив ухваленню Законопроекту. Вважаю, що якщо Президент публічно не висловиться на підтримку законопроекту, то він має мало шансів на ухвалення», – переконаний експерт Центру політико-правових реформ.

Зі свого боку Олексій Мушак, народний депутат (БПП), визнав, що просування реформи державної служби відбувається важко, але фракція БПП, попри всі побоювання, має підтримати цей Законопроект. «Я впевнений, що цей Законопроект буде підтриманий парламентом. Якщо є суспільний запит, то спинити його не можна. Тільки за допомогою громадського суспільства можна здійснити реформи. За моїми очікуваннями, фракція БПП підтримає цей законопроект», – підкреслив народний депутат.

Світлана Ковалівська, експерт Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД), запропонувала під час розгляду Законопроекту у другому читанні, повернутися до питань статусу помічників топ-державних службовців, бо їхній вплив на рішення, що ухвалюють їхні найманці, дуже високий, а реалії їхньої роботи в Україні такі, що й вони фактично мають можливість, попри законодавчі обмеження, отримати доступ до інформації, що становить державну таємницю.  Також експерт наполягає на більш жорсткому підході щодо участі державних службовців у політичному житті.

Експерти наголосили на тому, що Законопроект – є необхідною, але не достатньою умовою здійснення реформи державної служби. Його ухвалення лише розпочинає процес змін. «Реформа державної служби має три цілі. Це раціональна структура державного управління, забезпечення нормальної адекватної процедури ухвалення рішень й професійний рівень державних службовців. Ці три цілі мають і у свою чергу конкретизують 10 операційних цілей. Законопроект дозволяє реалізувати лише дві з них. Тому нам треба ухвалювати цей документ й іти далі», – зазначив Іван Хілобок, менеджер Проектного офісу Національної ради реформ.

Андрій Заболотний, директор департаменту нормативно-правової роботи та юридичного забезпечення Національної агенції з питань держслужби, зазначив, що ухвалення Законопроекту для багатьох державних службовців це не просто зміна умов праці, це зміна світоглядних речей. «Ухвалення Законопроекту важливе з трьох причин. По-перше, його ухвалення дозволить молодим людям без зв’язків, за конкурсом, відкрито й прозоро пройти відбір і отримати призначення. По-друге, завдяки цьому законопроекту ми отримаємо доброчесних й толерантних держслужбовців, які працюватимуть на результат, ставитимуть чітку мету й досягатимуть її. По-третє, він має оптимізувати підходи щодо звільнень із лав держслужби», – переконаний представник Нацагенції з питань державної служби.