Антимонопольна, енергетична реформа та зміни у царині держзакупівель – лідери виконання умов зони вільної торгівлі з ЄС, загальна динаміка – повільна – моніторинг «Сильніші разом!»

Прес-центр УКМЦ

WATCH IN ENGLISH

Київ, 1 грудня 2015 року – Антимонопольна реформа, енергетика, державні закупівлі  за підсумками 2015 року є лідерами виконання умов зони вільної торгівлі з ЄС (ЗВТ). Такі результати моніторингу оприлюднила Любов Акуленко, координатор інформаційної кампанії «Сильніші разом!», під час дискусії «Запуск Зони вільної торгівлі – 2016: місія здійсненна?», що відбулася в Українському кризовому медіа-центрі у рамках проекту «Український медіа-центр реформ». Найповільніше, за результатами моніторингу,  до умов роботи за правилами ЄС пристосовується українська митниця.

Загалом, процес виконання умов ЗВТ відбувається доволі повільно. «На моє переконання, ми сильно відстаємо. Проекти законів на виконання умов ЗВТ, вносяться в порядок денний або голосуються з п’ятої – шостої спроби. Ну не можемо ми так виконувати ЗВТ! Ми взяли зобов’язання виконати ЗВТ за 10 років. Це 2026 рік. Але з огляду на динаміку, яку я спостерігаю у 2015 році, то цей строк можна множити на два”, – зазначила Любов Акуленко.

Розглядаючи кожну сферу окремо, Марія Ніжник, перший заступник Голови Комітету – державний уповноважений Антимонопольного комітету України (АМКУ), розповіла, що у контексті створення ЗВТ важливим питанням є конкуренція та прозорість правил гри. «Саме наявність ефективної системи захисту конкуренції є передумовою лібералізації торгівлі між Україною та ЄС», – зазначила представниця АМКУ.  При цьому Угода про Асоціацію з ЄС містить окремий розділ, який запроваджує нову для українського ринку систему контролю і моніторингу за наданням державної допомоги.

Лана Сінічкіна, партнер адвокатського об’єднання «Арцінгер», співкерівник практики антимонопольного та конкурентного права, зауважила, що наразі є важливим, аби суди пристали на нову практику перегляду розмірів штрафів. «Перегляд рішень АМКУ у судах є частиною Угоди про Асоціацію з ЄС. І це нормальна європейська розвинена практика з антимонопольного регулювання. Не може орган сам собі переглядати свої власні рішення, це підґрунтя для розвитку корупції», – підкреслила співкерівник практики антимонопольного та конкурентного права.

У реформуванні енергетичного сектору, попри ухвалення двох важливих законів – про ринок природнього газу (№2250) і прозорість у видобувній галузі (№2591), крапку ще не поставлено. Це станеться лише після появи на ринку справжнього незалежного регулятора. «Наразі  ми очікуємо на, власне, прояв політичної волі, яка дозволить винести урядовий законопроект на голосування депутатів (ухвалення в першому читанні – прим. УКМЦ) і ухвалити рішення про його доопрацювання в комітеті (йдеться про підготовку до другого читання – прим. УКМЦ)», – зазначив  Роман Ніцович, керівник програм аналітичного центру DiXi Group.  Важливим кроком також має стати ухвалення законопроекту про енергоефективність будівель, що змусить будівельні організації зважати на цей момент, а, з іншого боку, стимулюватиме пересічних громадян ощадливіше використовувати енергоресурси.

Царина реформування безпечності харчових продуктів вимагає ухвалення  10 законопроектів, які вже підготував уряд. Проте, переконана Владислава Рутицька, заступник міністра аграрної політики та продовольства України, депутати не приділяють їм необхідної ували. Натомість, аби не втрачати час, урядовці шукають інші шляхи допомоги тим аграріям, які прагнуть опанувати європейський ринок. Зокрема, нещодавно Мінагропрод підписав меморандум з німецьким урядом, за яким у Києві вже почав роботу центр з підтримки малого та середнього бізнесу. «Щоб дізнатися, що потрібно зробити, щоб вийти на європейські ринки, як з ним співпрацювати, чи які партнери можуть бути на європейському ринку. З іншого боку, представники європейського аграрного сектору у цьому ж центрі  можуть отримати всю необхідну інформацію про український ринок», – пояснила Владислава Рутицька.

Головний успіх на шляху до ЗВТ, це прогрес в експорті України підкреслив Тарас Качка, керівник проекту «Український медіа-центр реформ». «Український бізнес не чекаючи дій із боку влади, йде на ринки ЄС, і це вже неймовірний успіх», – переконаний експерт. Разом із тим Тарас Качка визнав, що повільне реформування митниці створює проблеми для експортерів. Приміром, у них виникає занепокоєння той факт, що з 1 січня 2016 року замість Торгово-промислової палати сертифікати походження почне видавати митниця – бізнес не впевнений, що остання готова до такого переходу, і що, власне, сам перехід не призведе до виникнення плутанини. Загалом, на думку Тараса Качки, найбільше проблем – у щоденному виконанні ухвалених законів, тому забезпечення координації дій між трьома гравцями – урядом, бізнесом та Європейською комісією – є запорукою ефективної адаптації до роботи в нових умовах.

Ганна Богатирьова, прес-секретар компанії BORIKA, яка спеціалізується на експорті обладнання для водного транспорту і самотужки вийшла на європейський ринок, переконана, що створення за підтримки держави єдиного інформаційного ресурсу, який би акумулював в одному місці вичерпні відомості для тих компаній, які планують вийти на європейський ринок, стало б реальною допомогою. Також представниця бізнес-спільноти вважає, що держава має посилити зусилля з поінформування європейської спільноти про українських виробників.

Прогрес на шляху до ЗВТ відзначила Надзвичайний і Повноважний Посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф. Але, разом із тим, вона зазначила, що попереду – багато справ. Серед яких – боротьба з корупцією та покращення поінформованості громадян про зміни. «В короткостроковій перспективі люди мають знати, що на їх чекатиме згодом», – підкреслила Джудіт Гоф. Ніколас Бердж, керівник торгово-економічного відділу Представництва ЄС в Україні, у свою чергу, заявив, що ЄС готовий до запровадження ЗВТ з Україною та всіляко заохочуватиме європейські компанії працювати з українськими. Тому слід дуже ретельно працювати над тим,  аби українська продукція відповідала стандартам ЄС, та над поліпшенням їхньої конкурентоспроможності. «З 1 січня будемо говорити про лібералізацію тарифів, збільшуватиметься доступ до ринків, але,  відчутні зрушення настануть за 5-7років», – підкреслив Ніколас Бердж.