Київ, 16 грудня 2015 року – Одразу після ратифікації Україною Європейської Хартії місцевого самоврядування виник ряд колізій між її положеннями та Конституцією України. Серед них, зокрема, означення місцевого самоврядування та різниця у визначенні суб’єктів. Також в Україні немає єдиної загальноприйнятої доктрини, на основі якої можна було б розробляти законодавчу базу: закони приймають виходячи як з «громадівської» так і «державницької» теорій, а іноді – і об’єднуючи їх. Проблемою є також формування дієздатних громад: селища можуть, наприклад, об’єднуватися між собою, але не з великими містами. А це у свою чергу гальмує просторовий розвиток міст. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі розповів голова консультативної ради Асоціації міст України Василь Куйбіда.
«Хартія говорить, що місцеве самоврядування – це є право та спроможність […] та каже, що орган місцевого самоврядування є його основним носієм. Наша Конституція зазначає, що це право територіальної громади», – пояснив пан Куйбіда. Таким чином, тлумачення положень законодавства про адміністративно-територіальний устрій України фактично наділяє 31 тисячу територіальних громад України таким правом. За його словами, нещодавно законодавець ввів до означення місцевого врядування також поняття «реальної можливості», проте не пояснив, чи тотожний цей термін поняттю «спроможності», що не ліквідує колізію.
На думку пана Куйбіди, реформа місцевого самоврядування не виправдано поєднала у собі два різних процеси: реформу адміністративно-територіального устрою та процес добровільного об’єднання територіальних громад. У першому випадку суб’єктами виступає держава, у другому – сама громада, а держава тільки фіксує її волю. Немає й чіткої відповіді, що саме відноситься до «питань місцевого значення». Згідно з положеннями Хартії, це – будь-які питання, які не вилучені з компетенції міських рад. У той же час, Конституція України передбачає, що органи місцевого самоврядування можуть діяти тільки на підставі та у спосіб, передбачений законами України. «У першому випадку, коли з’являєтеся проблема на місцевому рівні її одразу ж розв’язують. У нас це неможливо зробити, бо треба дочекатися прийняття особливого закону та діяти в його межах. Поки проблема не набуде державного значення на рівні місцевого самоврядування її неможна розв’язати», – пояснив Василь Куйбіда.
На його переконання дуже важливим є правильно побудувати стосунки між об’єднаними територіальними громадами та державним бюджетом. Сьогодні у додатку до проекту державного бюджету на 2016 рік передбачено встановлення безпосередніх бюджетних відносини між громадами та державою. «Це буде дуже гарним стимулом. Це означитиме, що система працює. І є можливість значно розширити надходження до місцевих бюджетів», – підсумував пан Куйбіда.
