Київ, 17 грудня 2015 року – У нинішньому проекті змін до Конституції у багатьох питаннях досягнуто консенсусу, про що свідчить позитивний висновок Венеціанської комісії. Про це під час дискусії «Зміни до Конституції: регіональний вектор» в Українському кризовому медіа-центрі заявив Костянтин Красовський, керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента України. «Зараз проект більш-менш враховує ті ідеї, які були закладені для того, щоб проект був системним, комплексним і зваженим», – зауважив він. За словами Михайла Жернакова, експерта громадської ініціативи Реанімаційного Пакету Реформ (РПР), у питанні змін до Конституції щодо судової реформи питанням №1 є оновлення суддівського корпусу. Звісно, механізм оновлення має бути закріплений в Конституції, переконаний він, разом з тим, краще шукати консенсус. Тобто спочатку закласти основи для ефективного і демократичного оновлення суддівського і передбачити всі механізми вже на рівні закону. «Це унікальна ситуація в Україні, коли і органи влади, парламент, Адміністрація Президента і громадянське суспільство дуже близько на сьогодні підійшли до консенсусу у питанні судової реформи», – заявив Михайло Жернаков. І додав, що разом зі змінами до Конституції у другому читанні треба ухвалювати проекти законів, які покажуть що саме мається на увазі під тими ідеями, що закладені у проекті змін до Конституції.
Натомість Володимир Кравчук, суддя Львівського окружного адміністративного суду, член Конституційної Комісії, переконаний, що оновлення судової влади не є конституційною проблемою, бо і зараз існує алгоритм її оновлення, тобто закон, що передбачає порядок проведення конкурсів. «У проекті Конституції нічого істотно не змінено, там закладений такий самий конкурсний порядок», – зазначив Володимир Кравчук. За його словами, на сьогодні і так немає перешкод для початку такого оновлення. Більш того, депутати можуть змінити ці процедури на рівні закону, не чекаючи на зміни до Конституції. Член Конституційної Комісії зазначив, що станом на сьогодні в Україні є понад 700 вакансій у судах всіх рівнів, які готові до заміщення. На що Михайло Жернаков зауважив, що деякі механізми, зокрема, щодо підстав для звільнення судів, просто необхідно прописати, що дозволить ефективно оновити суддівський корпус. Приміром, якщо суддя не може довести походження своїх доходів. На необхідності прописати систему повторної оцінки суддів наголосили й експерти у Запоріжжі. За словами медіаюриста Катерини Кириченко, «ми забули про люстрацію, оголосили на початку року і все, слово «люстрація» забовтали».
Крім того, регіони України, зокрема, експертне коло Слов’янська, зауважило на потребі запроваджувати, так звані, запобіжники від корупції. Наприклад, якщо судді обираються пожиттєво, необхідно проводити переатестацію на ретельний аналіз результатів попередньої роботи судді щодо об’єктивності винесених ними рішень. А також – прописати у змінах до Конституції право кожного громадянина на суд присяжних. «Ця пропозиція внесена й розглядається групою з прав людини і, можливо, стосуватиметься не лише тяжких злочинів, а практичного будь-якого злочину», – зауважив Андрій Козлов, координатор проекту «Підтримка відкритого, демократичного процесу реформ в Україні» організації «Democracy Reporting International». Костянтин Красовський розповів, що у нинішньому варіанті законопроекту є акцент на суду присяжних. «Прибрані «народні засідателі», суд вирішує питання в складі колегії суддів, судді або суду присяжних. Це закладає ті підвалини, що створять можливість утвердження реального суду присяжних», – додав він.
Експерт зі Слов’янська Світлана Рудь, серед іншого, підкреслила також потребу передбачити у судовій реформі унеможливлення адвокатських монополій. Олександр Водянніков, національний радник з юридичних питань, керівник відділу верховенства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні, міжнародний спостерігач до Робочої групи з питань правосуддя Конституційної Комісії, зауважив, що Венеціанська комісія також досить стримано поставилася до запровадження таких монополій. «І той варіант, що був остаточно схвалений Конституційною комісією, є певною мірою, компромісним і збалансований. Адже з одного боку, дозволяє забезпечити якість, з іншого боку, не становитиме перешкоди для доступу до правосуддя», – відповів пан Водянніков.
Ще одним важливим аспектом у змінах до Конституції в питанні судової реформи в регіонах назвали роль громадськості в призначенні суддів. І як пропозиція від експертів Запоріжжя – провести паралельно муніципальну реформу і розширити повноваження органів місцевого самоврядування, щоб на місцевому рівні громади могли обговорити кандидатуру, яку пропонується на посаду судді, і представити це подання до вищої ради правосуддя. Михайло Жернаков погодився, що громадськість на місцях дійсно повинна мати ключову роль у процесі відбору суддів, «не вирішувати хто кращий, а мати право вето, мати можливість подати інформацію, якщо така є і дасть привід сумніватися у доброчесності судді, щоб цей кандидат на посади не міг стати суддею». Костянтин Красовський зазначив, що нині вже є певні важелі впливи, і ця можливість буде вдосконалюватися. «Але не слід забувати, що призначення суді повинно відбуватися через державні інститути, а громадськість має давати свою думку стосовно того чи іншого кандидата. В першу чергу щодо його доброчесності та можливості займати цю посаду, щоб корупція не роз’їдала цей державний механізм», – пояснив керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента України.
Представники експертного середовища Львова висловилися, що у змінах до Конституції мають бути закладені електронне судочинство, а також принципи незалежності суддівського корпусу, зокрема, й питання фінансування судів. Костянтин Красовський розповів, що у змінах до Конституції закладені основи для того, щоб на рівні законодавства були визначені параметри, за якими судді зможуть отримувати належну зарплатню. За його словами, по-перше, бюджет судової влади формується за відповідною консультацією з органами судової влади. По-друге, рівень суддівської винагороди визначається законодавством про судоустрій. «Це також інструмент незалежності судової влади, оскільки за бюджет відповідає виконавча гілка влади, то у консультаціях між судовою і виконавчою владою буде формуватися певна фінансова складова цієї незалежності», – переконаний пан Красовський.
