Київ, 24 грудня 2015 року – Створення незалежної Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) має демонополізувати ринок енергетики в Україні та побороти корупцію у галузі. Без ухвалення законопроекту щодо створення незалежного регулятора прийнятий раніше закон про ринок газу не запрацює, а реформа в енергетиці буде неповною. Про це під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі заявили народні депутати, громадськість та експерти, які брали участь у напрацюванні законопроекту. Олена Павленко, президент аналітичного центру DiXi Group, пояснила, що є урядова версія законопроекту про регулятор, яка допрацьована експертним колом та рекомендована профільним комітетом для винесення до сесійної зали парламенту на голосування у першому читанні. «Незалежно від того, як він буде проголосований, нас, як громадськість, влаштовують будь-які версії, оскільки ми знаємо як доопрацювати цей законопроект, щоб він справді був якісним. У нас є кінцева версія, але нам потрібно голосування парламенту по урядовій версії», – зазначила Олена Павленко. Особливо, зважаючи на те, що цей закон належить до, так званих, євроінтеграційних, зауважила експерт.
За словами Євгена Бистрицького, виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження», який підтримав розробку законопроекту щодо незалежного національного регулятора, енергетичний ринок є найбільш корумпованим, а його вартість складає близько 16 мільярдів доларів на рік. А сам ринок, власне, являє собою складну систему взаємин політиків та олігархічного бізнесу. Для забезпечення незалежності Нацкомісії, зауважив пан Бистрицький, потрібно, щоб призначення відбувалося різними політичними силами та інститутами влади. «Тобто, йдеться про Президента, Кабінет міністрів, парламент. Якщо, принаймні, ці три гілки влади братимуть у цьому участь, жодна з них не зможе претендувати на те, щоб тримати контроль над відбором і призначенням людей до національної комісії», – заявив Євген Бистрицький. Лише так можна буде забезпечити первинну незалежність НКРЕКП, але під жорстким контролем громадськості. Крім того, незалежна НКРЕКП сприятиме боротьбі з корупцію, і не дарма нині чиниться опір в парламенті щодо ухвалення даного законопроекту, зауважив виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження». «Якщо є опір, значить, комусь це вигідно, якщо це вигідно, значить є елементи корупції, якщо є елементи корупції, значить, з цим треба боротися», – пояснив логіку, чому громадськість підтримує цей проект закону.
Олексій Рябчин, народний депутат України (фракція «Батьківщина»), зауважив, що є три варіанти розвитку подій. Зокрема, проголосувати та відхилити цей законопроект, тоді будуть альтернативні депутатські законопроекти. Другий варіант – направити цей законопроект на доопрацювання до комітету, щоб зробити з урядового остаточний варіант, і третій шлях – прийняти його до другого читання і внести правки. Важливим моментом законопроекту Олексій Рябчин відзначив введення посади тарифного омбудсмена, що є важливим аспектом для захисту прав споживача. Єдиним неузгодженим пунктом депутат назвав питання номінаційної комісії, яка призначатиме сімох членів регулятора, а також питання строків їхнього призначення та ротації. За урядовим проектом щороку мають замінюватися по кілька членів НКРЕКП. «Але є єдина думка, що ротацію треба провести якнайшвидше, за півроку після прийняття цього законопроекту, щоб оновити і надати нові повноваження цій комісії», – зазначив пан Рябчин. Щодо процедури призначення членів комісії, то за урядовим законопроектом дві людини призначаються президентом, дві – парламентом за поданням спікера, і одна людина міненерго, розповів депутат. «Але повна монополія однієї гілки влади, яка представляє президента, може вже спотворити репутацію регулятора», – підкреслив член МФО «ЄвроОптимісти». Депутати запропонували інший підхід, тобто дати президенту право призначати одного членна номінаційної комісії, Верховній Раді – трьох замість двох, і за поданням парламенту – поквотно від фракцій, а не від голови ВРУ, і одну людину призначає Кабмін. «Саме це дозволить не домінувати одній політичній силі, щоб цей регулятор був збалансований»,- додав Олексій Рябчин.
Але, крім політичної, національний регулятор повинен мати й фінансову незалежність, розповіла Наталія Кацер-Бучковська, народний депутат України (фракція «Народний фронт»). За її словами, зараз бюджет НКРЕКП формується державним бюджетом. У законопроекті пропонується закріпити європейську норму, коли самі учасники ринку, які регулюються, сплачують внески і за рахунок цих внесків регулятор формує свій бюджет і самостійно визначає витрати. «Фактично, обіг ринку енергетики складає близько 400 мільярдів гривен, це велика частина нашого бюджету», – зауважила Наталія Кацер-Бучковська. Крім того, незалежність регулятора важлива для створення конкурентних умов на ринку та залучення інвестицій. Лише тоді, це буде гарантією для інвестора щодо дотриманнях їхніх прав і відсутності зловживань, додала депутат.
Від непрофесійності діяльності НКРЕКП страждає споживач, зауважив Лев Підлісецький, народний депутат України, член парламентської фракції «Об’єднання «Самопоміч». А створення незалежного і незаангажованого регулятора «вплине на конкуренцію на ринку, чим більше конкуренція, тим нижче ціна для споживача», пояснив він.
