Київ, 12 січня 2016 року – Українці вважають, що суспільство змінилося, проте безпосередньо готовність громадян до зміни поведінки є меншою, ніж це здається. Істотно зросла готовність людей до захисту своєї гідності, проте на практиці громадянам бракує інструментів. Також українці відмічають зростання громадянської активності, проте більшість досі залишається пасивною. Такі основні висновки соціологічного опитування «Ким ми себе вважаємо і хто ми є?», проведеного Міжнародним фондом «Відродження» разом із Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Презентувала результати дослідження директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна в Українському кризовому медіа-центрі.
Завдання було зрозуміти, які зміни відбулися у суспільстві після Майдану. Суть опитування полягала у з’ясуванні того, як люди сприймають зміни у суспільстві і у самому собі. І це сприйняття виявилося неоднозначним, вважає Олександр Сушко, голова правління «Міжнародного фонду «Відродження». «Суспільство достатньо оптимістично сприймає зміни суспільства навколо себе, існує навіть ейфорія. Але з іншого боку, це не автоматично конвертується у готовність людей діяти по-новому», – пояснив Олександр Сушко.
Коментуючи дані соцдослідження, Ірина Бекешкіна вважає, що у людей склалося оптимістичне уявлення про суспільство та його активність. «50% опитаних вважає, що зросла готовність людей відстоювати свої права, і аж 33% особисто вважають,що зросла їхня готовність відстоювати права і свободи. Це дуже важливий результат Революції Гідності», – прокоментувала Ірина Бекешкіна. При цьому 50% респондентів вважають, що начебто зросла готовність об’єднуватися у громадські організації, але лише 18% опитуваних самі відчули таку готовність до об’єднання, розповіла соціолог. Важливим пунктом пані Бекешкіна назвала готовність громадян до участі у політичному житті. «Аж 43% вважають, що вона зросла у суспільстві, а особисто – 12% вбачають у собі таку готовність, а 19% навпаки, вважають,що вона знизилась», – зауважила вона, додавши, що це свідчить про відстороненість суспільства від політики. Так само фіксується розрив і у питанні контролю влади громадянами. 44% опитаних вважають,що така участь зростає, проте особисто лише 16% респондентів готові контролювати владу. На думку соціолога, активні громадяни стали ще більш активними, але потрібне залучення більшої кількості людей. При цьому Ірина Бекешкіна зауважила падіння довіри до органів влади, проте довірою користуються Збройні сили, волонтери та громадські організації. «Зараз формується новий вид патерналізму. Якщо влада не може забезпечити того, що від нею очікують, це повинні робити громадські організації», – підсумувала Ірина Бекешкіна.
Соціолог Вікторія Бриндза зауважила, що у державі відбувається перехід ініціативності від держави до суспільства, і у новій Україні саме громадянське суспільство має приймати рішення. «Рівень участі людей поки що є низький. Але це розвиток, певний процес, – зауважила вона. – Люди думають про суспільство краще, ніж про себе. І це цікавий феномен». Таку думку поділяє й Ольга Айвазовська, координатор виборчих і політичних програм громадянської мережі ОПОРА. «Довіра до колективного при самокритиці індивідуальній, це, все-таки, породжує перспективи», – переконана пані Айвазовська. Крім того, вона не вважає за доцільне інституалізацію волонтерських рухів та об’єднання всіх активістів у громадські організації. А щоб волонтерство переросло у культуру, у великий пласт, а не просто було реакцією на зовнішні загрози, потрібна стратегічна робота, в якій має допомагати медійне суспільство.
На думку Артема Миргородського, керівника секретаріату Реанімаційного пакету реформ, нині потрібно посилювати аналітичну спроможність у суспільстві, має відбуватися розширений дискурс із залученням широкого кола експертів під час обговорення суспільно важливих питань у державі. «Зараз громадянське суспільство займає надзвичайно важливу роль, якої не було за останні 25 років», – переконаний Артем Миргородський.
Ігор Когут, директор програми USAID «РАДА», що реалізовується фондом «Східна Європа», вважає, що суспільство повинно не заміщати державні інститути, а «підштовхувати» державні інститути. Люди готові платити податки, але тому, кому довіряють. «Якщо волонтери сьогодні ефективно виконують якісь функції, заміщуючи державу, то люди їм дають гроші. Якби держава була ефективною, люди, напевно би, більше платили податки», – зауважив пан Когут. Проте Олег Рибачук, голова і співзасновник ГО «Центр UA», вважає, що у багатьох випадках громадянське суспільство повинно заміщати владу, якщо та неефективна. «В Україні зміни йдуть не тому, що еліти домовилися, а тому, що суспільство копняками штовхає. Це принципова відмінність українського сценарію», – заявив пан Рибачук. При цьому, він зауважив, що якби громадянське суспільство не діяло замість влади на початку військової агресії, не було би України. Зараз не меншою загрозою є корупція, і тут так само варто спрямувати енергію суспільства на боротьбу з нею, вважає Олег Рибачук.
На думку Володимира Єрмоленка, директора європейських програм МГО «Інтерньюз-Україна», тема Майдану вже є застарілою для світу. І проблема українців сьогодні у тому, що ми питаємо у світу як нам можуть допомогти. А потрібно питати, що можемо зробити і запропонувати світові ми. З огляду на це, переконаний Володимир Єрмоленко, слід підтримувати ініціативи, яких не було в інших країнах. «Дуже важливо мислити у термінах радикальної інноваційності та креативності, бо у світі дедалі більше цінують ідеї того, чого раніше ніколи не існувало», – підкреслив директор європейських програм МГО «Інтерньюз-Україна.
Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», зазначив, що соціологічне опитування «Ким ми себе вважаємо і хто ми є?», допоможе з’ясувати в якому напрямку рухатися далі громадянському суспільству. «Ми підтримуємо створення такого порядку денного для громадянського суспільства, коли воно може «давати копняки» і прямо впливати на прийняття владних рішень важливих для всього суспільства», – підкреслив Євген Бистрицький. Зокрема, важливо цього року підтримувати імплементацію напрацьованих реформ. Передусім, йдеться про адміністративну реформу і реформу держслужби, залучаючи нових лідерів, адже без цього неможливий рух вперед, вважає Євген Бистрицький. І завданням Фонду буде зробити так, щоб громадськість брала більшу участь у реформуванні країни, підсумував виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження».
Презентація дослідження “Як змінюється суспільство Нової України?” тут
