Київ, 21 січня 2016 року – Інститут національної пам’яті спільно із громадськістю створює Музею Майдану. Наразі зроблено перші кроки – музей зареєстрований як юридична особа, призначено директора, натомість досі немає приміщення для екпозицій. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі розповів Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті. «Майдан і Музей Майдану мають нам нагадувати про ту надзвичайно високу ціну, яку ми заплатили за можливість змін. І зараз, коли ми реалізовуємо ці зміни, саме ця пам’ять про Майдан має нас надихати і штовхати, щоб не марнувати цю можливість», – зазначив Володимир В’ятрович.
Ігор Пошивайло – новопризначений директор Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності, голова правління ГО «Музей Майдану». За його словами, із січня 2014 року активісти за можливістю займалися збереженням автентичних речей з Майдану. Сьогодні потріюно знайти тимчасове приміщення для усього надбання. «Це передусім, гідний простір для належного збереження самої колекції, яка нараховує понад 2 тисячі експонатів, серед яких унікальні речі, артефакти з Майдану», – розповів Ігор Пошивайло. За його словами, нині майже всі артефакти знаходяться на двох майданчиках. 99% колекції – у Національному центрі народної культури «Музеї Івана Гончара». А наприклад, каркас «йолки», через свою велику конструкцію перебуває в Національному музеї історії України у Другій світовій війні. Крім того, директор Музею Майдану зазначив, що немає умов для належного та правильного зберігання колекції, що викликає занепокоєння. Пан Пошивайло розповів також, що протягом останніх двох років ці артефакти були представлені громадськості під час різних виставок, як в Україні, так і за кордоном. Хоча, учасники ініціативи усвідомлюють, що багато унікальних речей Революції Гідності знаходяться у приватних колекціях, в тому числі, в інших країнах.
За словами ініціаторів створення Музею Майдану, цьогорічне завдання знайти приміщення бодай для тимчасової експозиції. У цьому питанні вони розраховують на підтримку держави. «Ми вважаємо, що чи не найкращим для цього є приміщення Українського Дому, який є державною власністю, який безпосередньо пов’язаний з історією Майдану», – заявив Володимир В’ятрович. А наступним кроком, за його словами, має стати побудова окремого приміщення, найкращим варіантом для чого, було би виділення земельної ділянки на Алеї Небесної Сотні. При цьому, він відкинув варіанти приміщень Будинку профспілок та Жовтневого Палацу, які розглядалися раніше, оскільки за словами В’ятровича, на це немає згоди від Федерації профспілок України.
Одне з найважливіших завдань на майбутнє, вважає Олександра Бакланова, партнер аналітичної компанії pro.mova, зробити, щоб це був Музей не лише про минуле, але й про майбутнє. «Щоб українці навчилися так осмислювати своє минуле, щоб воно допомагало нам будувати майбутнє, а не тільки страждати», – переконана вона. На думку Олександри Бакланової, потрібно зробити з цього музею майданчик, який допомагатиме нас усім осмислювати те, що відбулося. Крім того, Музей Майдану, це не лише артефакти, а й культурно-просвітницькі програми, можливості виходити далеко за межі однієї будівлі. «Для нас це унікальний процес, коли музей народжувався не згори, а знизу і, власне, підтримувався державою», – висловився Василь Рожко, начальник управління музейної справи Міністерства культури України,
Тому, окрім, приміщення для музею, організатори ініціативи сподіваються отримати з боку держави і фінансову підтримку. Передусім, передбачити у змінах до бюджету кошти на створення та функціонування музею. А також розраховують на отримання Музеєм статусу Національного, що дозволить йому розраховувати на фінансування з державного бюджету, додав голова Українського інституту національної пам’яті. Так само наступного року директор Музею Майдану Ігор Пошивайло планує організувати відкритий конкурс на посаду директора, обрати керівництво і завершити формування штату Музею.
