Київ, 15 березня 2016 року – У рамках заходів, спрямованих на популяризацію бізнес-освіти серед молоді, фахівці із Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана у партнерстві з Компанією інтелектуальних технологій та Інститутом модернізації змісту освіти організували всеукраїнський бізнес-турнір для школярів «Стратегія фірми-2016». Перед тим провели 19 інтерактивних семінарів-тренінгів для вчителів середніх навчальних закладів у великих і малих містах по всій території України. У тренінгах взяли участь 610 вчителів різних спеціальностей, а учасниками конкурсу стали понад 2000 учнів, у тому числі з АРК та прифронтових районів Луганської і Донецької областей. «Даний турнір є не лише змагальним, але й навчальним, комплексним, адже він виявляє не тільки економічні, підприємницькі здібності, а й особистісні характеристики дитини: уміння долати труднощі, свої психологічні бар’єри, уміння спілкуватися з дорослими і комунікувати між собою», – зазначив Віталій Паздрій, координатор ІІІ Всеукраїнського бізнес-турніру «Стратегія фірми-2016», генеральний директор Компанії інтелектуальних технологій, викладач кафедри стратегії КНЕУ ім. В. Гетьмана під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Він додав, що наразі вже завершився перший відбірковий етап, за його підсумками на наступний пройшли 356 півфіналістів. На початку квітня ті 20 учасників, які пройдуть у фінал, змагатимуться між собою за призові місця.
За словами авторів проектів, тренінги та конкурс «Стратегія фірми-2016» покликані зацікавити молодь та стати каталізатором змін у системі освіти, оскільки у сучасній школі бізнесу та економіці присвячують надзвичайно мало часу і системної роботи у цьому напрямку практично не проводиться, хоча ці знання – «це запорука виживання нашої економіки, формування у нас бізнес культури», а навики підприємницької діяльності «важливі не лише для майбутніх бізнесменів, а для кожної людини, адже для того, щоб досягти успіху у житті, необхідно бути креативним, нестандартним, ініціативним», – зазначив Віталій Паздрій. За словами Вікторії Косик, начальника відділу цифрової освіти, фінансової грамотності та навичок підприємництва ІМЗО МОН України, наразі курс економіки у непрофільних середніх навчальних закладах читають лише 1 годину на тиждень у 10 класі. У 2012 році за підтримки USAID започаткували курс «фінансова грамотність», для якого розроблені електронні посібники та програми з 2 по 9 клас. «Наразі у цьому проекті беруть участь близько тисячі шкіл, в рамках цього проекту в же було впроваджено багато інновацій, але це все таки курс за вибором, а не предмет, який входить до інваріантної частини навчальних планів школи», – зазначила пані Косик. Усі проекти з розвитку підприємницьких навичок, які існують зараз чи існували раніше, відбуваються у форматі позашкільних або позаурочних. Водночас, серед працівників сфери освіти та учнів однозначно є запит на проекти, присвячені бізнес-освіті, розповіла Марія Тищенко, виконавчий директор ГО «Поруч», доцент кафедри політичної економії КНЕУ ім.В. Гетьмана. «Перші позитивні відгуки ми отримали ще на початку, коли були проведені інтерактивні семінари-тренінги для вчителів», – зазначила вона.
Фахівці також звернули увагу на проблему недостатньої співпраці між середньою і вищою школою та роботодавцями. «Процес формування ефективного працівника і громадянина розпочинається зі шкільної лави і продовжується в комплексному підході «середня школа-вища школа-роботодавець2. Проте на сьогодні така взаємодія не ведеться, або практично не ведеться», – зауважила Оксана Мельник, кандидат економічних наук, доцент кафедри стратегії підприємств КНЕУ ім. В. Гетьмана. За її словами, між вузами та роботодавцями певна співпраця існує, в тому числі у КНЕУ, проте між вищою та середньою школою взаємодія «здійснюється точково і несистематично». Налагодження такої кооперації і було однією із цілей тренінгів для вчителів та турніру «Стратегія фірми-2016». Крім того, вчителі середніх шкіл повідомляють, що їм «бракує свободи дій, адже поки немає вказівки з управління МОН, школа не має змоги розпочати жоден проект» – зокрема, така теза часто лунала на заході «Вернісаж педагогічного досвіду: формування ініціативності та підприємливості учнів на уроках та в позаурочний час», що об’єднав учителів, представників вищої школи та Міністерства освіти. Експерти також звернули увагу на те, що під час підготовки конкурсу регіональна ініціатива мала не менше, ніж центральна (серед найбільш активних учасників, зокрема – Сіверодонецьк Луганської області), і цей потенціал ініціативи «на місцях» важливо враховувати у подальшій роботі.
