Київ, 29 березня 2016 року – «Сьогодні є соціальний запит на інтегровану інформацію. Неможливо робити будь-які аналітичні речі, аналіз політичний, соціальний, екологічний, гідрологічний без інтегрованої інформації», – заявив під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі Андрій Тарнопольський, Голова правління ГО «Центр геопросторових даних України», презентуючи другий етап повного циклу публічної політики «Консультації із зацікавленими сторонами у проекті «Створення системи геополітичних даних». «На сьогоднішній день всі питання, пов’язані з інформаційними ресурсами в Україні є розпорошеними, відсутній будь-який орган, який консолідує цю інформацію або виробляє політику використання, збирання і обробки даних та формування доступу до цих даних», – зазначив Андрій Тарнопольський.
Відповідно, є ряд порталів, які містять певну інформацію, але яка існує у різних форматах і не поєднана між собою, відсутні єдині стандарти відображення цієї інформації, пояснює пан Тарнопольський. «Без створення органу, який би все це узагальнював, формував політику і координував такі дії, ми навряд чи зможемо побудувати інформаційну систему в Україні, яка б була, скажімо, побудована на сучасних європейських вимогах, запровадження єдиної точки доступу до інформації, а не блукання по Інтернету в пошуках тих чи інших порталів», – додав Голова правління ГО «Центр геопросторових даних України». Саме тому експерти пропонують створення Центру обробки геопросторових даних». За словами Андрія Тарнопольського, завданням центру є інтеграція даних з усіх джерел із запровадження єдиних стандартів. Це, звісно, стане можливим, коли з’явиться відповідний закон, каже він. Проте, щоб закон з’явився, слід проводити консультації з усіма сторонами учасниками процесу. Перевагами такої системи стане онлайн доступ через єдину точку доступу, можливість створення онлайн сервісів, відсутність потреби великої кількості мережі порталів, що зекономить кошти, та головне – «ми зможемо забезпечити актуальність і достовірність даних будь-яку мить». За словами Андрія Тарнопольського, таким чином, матимемо спрощений, швидкий та дешевий доступ до інтегрованих даних та впровадження сервісів на основі цих інтегрованих даних.
Як зауважила Віра Нанівська, голова Правління «Колегіуму Анни Ярославни», метою дослідження другого етапу повного циклу публічної політики «Консультації із зацікавленими сторонами у проекті «Створення системи геополітичних даних» є зміна дискурсу про інтелектуальні реформи. «Робити з живими конкретними людьми, які є носіями знань, вмінь і планів реформи, правильний цикл публічної політики, який, ми очікуємо і хочемо, щоб уряд робив», – зазначила вона.
Олег Рибачук, голова і співзасновник ГО «Центр UA», відзначив важливу роль запровадження геопросторових даних у зміні системи державного управління. За його словами, органи влади та Президент повинні володіти повною інформацією в країні. «Закон про доступ інформації в Україні належить до найкращих, найпрогресивніших законів, які гарантують українським громадянам доступ до інформації […] Але ми не володіємо всією повнотою інформації», – зазначив Олег Рибачук. В Україні вміють працювати з цифровою інформацією, наша країна має кращих програмістів в світі, треба лише вміти її правильно структурувати і користуватися, додав він.
Анатолій Лященко, професор кафедри геоінформатики і фотограмметрії Київського національного університету будівництва і архітектури, доктор технічних наук, наголосив, що XXI століття – це не обмін даними, а доступ до них. «Треба не порядок обміну затверджувати, а порядок доступу. Тобто не треба дані відслідковувати, моніторити, а треба визначити порядок доступу», – зауважив Анатолій Лященко. Для цього потрібно створити інформаційну систему, каже він. Інформацією, яка знаходиться у різних відомствах, що продукують дані, передусім, користуються при прийнятті рішень. Відповідно, інформаційні системи потребують саме інтегровану та оперативну інформацію. «Інформація буде актуальною тільки тоді, коли вона реєструється і оновлюється поруч із джерелом інформації», – наголосив доктор технічних наук.
«Ми ніколи не впровадимо всі ці європейські директиви […] якщо не започаткуємо саме таку систему доступу до даних», – зазначила Наталія Закорчевна, національний координатор в України проекту «Захист довкілля міжнародних річкових басейнів». Говорячи про дослідження щодо водних ресурсів, експерти, за її словами, стикаються з проблемою отримання даних, що у європейських країнах проблемою не є. Тому, на сьогодні, маючи доступ до системи геополітичних даних, процес отримання даних для користувача набагато спроститься, переконаний Олександр Луцький, директор ДП «Агенція з питань нерухомості і земельних відносин в паливно-енергетичному комплексі України». «Якщо буде можливість все це отримати в один клік за якісь гроші, які відповідають кишені користувача, я думаю, це єдиний шлях перемоги над ганебним явищем корупції», – підсумував Олександр Луцький.
