РЕАКЦІЯ СВІТУ НА ВІДКЛЮЧЕННЯ РФ УКРАЇНИ ВІД ГАЗОПОСТАНЧАННЯ.
ГОЛОВНІ ДУМКИ – Україна та Росія перекладають відповідальність на ЄС, ЄС мусить тиснути на Кремль, Україна буде змушена домовитись із Путіним.
Відключивши газ, Україну ставлять на коліна до початку переговорів про Схід.
ABC:
Перекрити газ Україні – це також відкритий виклик Заходу. ЄС повинен зайняти тверду і розумну позицію, вести переговори, але не піддаватися на шантаж. “Для цього є дещо потенційно сильніше за будь-яку армію: конкретні заходи для зниження енергетичної залежності від російського газу”, – пише газета. Видання повідомляє, що Іспанія готова сприяти цим заходам завдяки стратегічному місцю розташування і газопроводам, що зв’язують її з Алжиром, “за умови, що роботи по під’єднуванню до європейської мережі прискоряться”.
sevilla.abc.es
І Росія, і Київ прагнуть уникнути врегулювання конфлікту між собою і знову перекласти врегулювання на ЄС.
El Mundo:
Росія перекрила газ Україні, щоб натиснути на ЄС. “Газпром” виконав свою відкладену загрозу: Україна більше не отримає газу, поки не погасить борг, відмічає El Mundo в редакційній статті. На думку газети, цим способом “Росія домагається, щоб ЄС відповідав за борг і дії України такі ж самі”, – говориться в статті. Путін залишається господарем становища в Україні і, можливо, доб’ється того, що ЄС, наступивши на горло власній пісні, встане на його сторону, щоб забезпечити собі постачання газу, робить висновок газета.
www.elmundo.es
І Україна, і Росія зацікавлені у збереженні постачань газу в Європу.
The New York Times:
Газовий конфлікт корениться в двох більш ширших спірних ситуаціях. Перша і найбільш важлива з них – це ескалація зіткнень на сході України між відданими Росії сепаратистами і українською армією. “По-друге, “Газпром” викликав економічний гнів Європи своїми планами побудувати альтернативний газопровід по дну Чорного моря для свого ексклюзивного користування, порушуючи європейські закони про вільний доступ. Це поставило під сумнів майбутнє проекту, відомого як “Південний потік”, – говориться в статті. “І Україна, і Росія зацікавлені у збереженні постачань, – робить висновок часопис. – Україна намагається стати економічним союзником Європи – 27 червня їй належить підписати угоду про асоціацію, а Росії після анексії Криму не потрібне нове джерело напруженості, яке може викликати санкції Заходу”.
www.nytimes.com
www.nytimes.com
Європа ще не зрозуміла, що може зіткнутись із дефіцитом газу.
Financial Times:
“Ціни на природний газ в Європі виросли в понеділок на тлі побоювань того, що нова “газова війна” між Росією і Україною може загрожувати постачанню на континент”, – пише Financial Times. Олександр Пегль з консалтингової компанії JBC Energy (Відень) відмічає, що стриману реакцію на дії Росії можна частково пояснити тимчасовим періодом. “Проте якщо Росія припинить усі постачання Україні, у тому числі газу, який йде через територію країни, Європа зіткнеться з його дефіцитом”, – відмічає автор статті. Тоді вона буде вимушена купувати дорожчий зріджений природний газ, щоб збалансувати попит і пропозицію, стверджує Тьєрі Бро, аналітик Société Générale.
www.ft.com
Переговори про постачання газу в Україну – ще один фронт Москви у її війні з українським демократичним рухом.
Frankfurter Allgemeine:
Адже кремлівська формула ціни по відношенню до України проста: “Чим менше київська влада надає Росії право формально або неформально впливати на те, що відбувається в Україні, тим вище ціна на газ”. Росія абсолютно не зацікавлена в справедливому бізнесі, продовжує журналіст, і видно це, зокрема, по тому, що краще всього домовлятися у неї виходить з українськими керівниками, які самі беруть участь в непрозорому газовому бізнесі і мають з нього прибуток. Якщо ж до влади в Києві приходять люди з установкою на прозорість, Москва завжди зазнає труднощів. Таким чином, переговори про постачання газу в Україну – ще один фронт Москви у її війні з українським демократичним рухом, в руслі якої вона вже анексувала Крим і розпочала постачання танків сепаратистам на сході України, говориться в статті.
www.faz.net
Протистояння з Москвою відбувається з пістолетом на столі.
La Stampa:
“Путін захопив Крим і дестабілізує південний схід України. Європа погрожує серйозними санкціями, яких вона хотіла б уникнути. Українці не можуть (і не хочуть) платити (надто багато). У країні йдуть бої і ллється кров – і ось тепер не поступає газ. Важко вийти з кризи – передусім, у тому випадку, якщо росіяни роблять ставку на те, щоб розколоти Україну і утруднити підписання двосторонньої угоди.
www.lastampa.it
Що стосується України, то країна буде скоро змушена вибрати свої обмежені запаси газу, або домовитися
Daily Telegraph:
“Літо є найкращим часом для газової війни,” – пише на сторінках Daily Telegraph аналітик Девід Блер. На його думку, рішення припинити постачання газу до України є “кульмінацією місяців тиску” з боку Кремля. Втім, на думку пана Блера, ця війна матиме наслідки далеко за межами України, адже чимало європейських країн отримують російський газ через українську газотранспортну систему. Наприклад, Словаччина у такий спосіб отримує 80% газу, а Болгарія – 90%. В цілому Європа отримує через українську ГТС близько 15% газу, пише Блер.
www.telegraph.co.uk
ЄС має можливості вплинути на Росію
Independent:
“Надходження від продажу нафти та газу складають 50% федерального бюджету Росії, і більшість коштів надходить з Європи. Таким чином, ЄС має дійсно потужну зброю в своєму арсеналі, якщо наприкінці цього місяця вирішить, що Росія робить недостатньо, аби подавити заворушення у східній Україні”, – підсумовує Independent.
www.independent.co.uk
Велика Британія починає активно видобувати сланцевий газ.
Daily Mail
Видання віддає належне спробам Великої Британії диверсифікувати поставки енергоносіїв. “З того часу почали повністю використовувати газопровід “Лангелед”, який поєднує Британію та Норвегію. Британський постачальник газу – компанія Сentrica – прийняла розумне рішення підписати довготермінові газові контракти з Катаром на постачання скрапленого газу”, – пише видання. Попри це, Daily Mail вказує на “вразливість” країни перед геополітичними подіями та закликає видобувати сланцевий газ методом гідравличного розриву пласту. “Поєднання російського енергетичного націоналізму та просування джихадистської групи ISIS (ІДІЛ) у Сирії та Іраку демонструє високі ризики нестачі ресурсів”, – підсумовує Daily Mail.
www.dailymail.co.uk
Сподівання Заходу на наслідки зустрічі з Путіним в Нормандії і можливе просування по шляху примирення, з обранням в Україні нового президента Петра Порошенка, тануть.
Suddeutsche Zeitung
Оглядач Suddeutsche Zeitung також критикує західних лідерів, які, на його думку, ведуться на хитрощі Путіна, його уникнення конкретної згоди та утримування собі досить широкого поля для маневрів щодо України. Як лише Путін скаже щось на кшталт роззброєння угруповань на українських теренах, але в Кремлі мають на увазі лише бійців Майдану, так вдячний Захід тут же «хапається за цю соломинку», щоб лише не бути зобов’язаним вдаватися до непопулярних кроків з покарання Кремля, наголошує Юліан Ґанс. А проросійські сепаратисти тим часом вже захоплюють найбільш важливі для функціонування держави пункти в Донецьку і Луганську, констатує німецьке видання.
www.sueddeutsche.de
СВІТОВІ МЕДІА ПРАГНУТЬ ОСОБИСТО РОЗІБРАТИСЬ В ТОМУ, ЩО ВІДБУВАЄТЬС НА СХОДІ УКРАЇНИ.
Ситуація в Донецьку: те, що почалося як російський геополітичний гамбіт, еволюціонувало в щось абсолютно інше
Тhе New Republic:
Юлії Йоффе. “Пробувши в Україні тиждень, ми зробили висновок: зрозуміти, що відбувається в цьому неспокійному регіоні, неможливо ні з Вашингтону, Москви або Києва, ні з Донецька: одно будівля, зайнята сепаратистами, а навкруги – спокійне і байдуже місто”, – говориться в статті. За словами Йоффе, того дня вона упевнилася, мабуть, тільки в одному: “те, що почалося як російський геополітичний гамбіт, еволюціонувало в щось абсолютно інше”. На питання Йоффе “Що відбувається”? мало хто міг відповісти. Радники губернатора Донецької області Василь Арбузов і Олександр Ковжун теж не змогли. “Це підкреслює, як важко врегулювати кризу, яка вислизає від щонайменшого розуміння”, – помічає автор.
www.newrepublic.com
Журналіст робить акцент на тому, що в українській армії, що воює на Сході, багато добровольців.
Foreign Policy:
Журналіст Аскольд Крушельницкий став свідком того, як українські війська відбили місто Маріуполь у повстанців, і виклав враження в статті для Foreign Policy. Проукраїнські сили зосередилися в аеропорту Маріуполя. За спостереженнями журналіста, у батальйоні підібралася дуже незвичайна компанія. Велика частина добровольців – молоді українці, що билися з міліцією в ході протестних акцій проти Януковича. “Дехто з бійців служив в Радянській армії в Афганістані. Деякі – українські націоналісти, що воювали на стороні Грузії в короткій війні з Росією в 2008 році. Хтось долучився до чеченців, щоб в 1990-і воювати проти росіян – розмовляючи з ними, я почув багато гірких слів про чеченських найманців, перекинутих Москвою через кордон для посилення проросійських сепаратистів, – пише Крушельницкий. – У батальйоні було навіть декілька іноземців: три шведи, один італієць і десяток-два громадян Росії, які говорять, що виступають проти уряду Володимира Путіна. Нікому з них не платять”. “Під час бою цивільне населення покинуло вулиці, але, як тільки українські війська почали прочісувати місто, жителі вийшли їх вітати, стали пропонувати пляшки з водою, – передає автор. – Час від часу лунали постріли, і групи солдатів вирушали розбиратися в чому справа. Ляшко в чорній формі, озброєний двома пістолетами, очолив декілька таких пошукових рейдів”.
www.foreignpolicy.com
Західні експерти засуджують «ополченців» на Сході України: якщо Київ поверне собі схід країни, лідерам ополченців слід чекати швидше суду, ніж амністії
Foreign Policy:
“Спалах мародерства, що охопив Східну Україну в останні тижні, зробив командирів ополчень вищими арбітрами в їх місцях дислокації”, – говориться в статті. За словами автора, зараз сільська місцевість в Східній Україні – здебільшого “територія беззаконня”, подекуди попадаються блокпости повстанців і сил українського уряду. “У великих містах збереглося відчуття порядку. Але усі три командири донецьких ополчень сказали мені, що злочинність росте”, – відмічає журналіст. Якщо Київ поверне собі схід країни, лідерам ополченців слід чекати швидше суду, ніж амністії, вважає автор. “Їх дії також розкололи місцеве населення, більшість не схвалює тактики повстанців. Якщо патова ситуація збережеться, або якщо Східна Україна успішно відокремиться від решти країни, що зроблять ці люди – відмовляться від могутності, ризикуючи своєю особистою безпекою? Чи почнуть битися між собою”?
www.foreignpolicy.com
