Диктатура партій: причина у їх слабкості та політичній неосвіченості суспільства – політики, експерти

WATCH IN ENGLISH

Київ, 16 травня 2016 року – Чи є недемократичними ініціативами Закон 3700, який вже назвали законом про партійну диктатуру, та законопроект про імперативний мандат, як змінити виборчу систему та у чому причина слабкості системи партійної – ці питання обговорювали політики та експерти під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі. На думку Олексія Кошеля, генерального директора Комітету виборців України, цей закон є спробою узурпації влади. Причину він бачить у тому, що майже усі нинішні партії у Парламенті мають низку проблем – з партійними осередками, партійним будівництвом та досвідченими кадрами. Альтернативою пан Кошель бачить проведення внутрішньопартійних «праймеріз». Він підкреслив, що державне фінансування партій варто було б спрямувати на проведення навчань для партійців та створення аналітичних центрів при політичних партіях.

Народний депутат Вікторія Сюмар підкреслила, що зараз в Україні «немає політичних партій, є політичні проекти». Причина – у відсутності суспільного запиту на ідеологічні партії. У той же час, є запит на популізм та лідерську політику, що виховує патерналізм. Рівень політичної освіти у суспільстві створює саме таку ситуацію. ЗМІ так само сприяють, бо їх власникам так вигідно. Пані Сюмар переконана, що диктат політичного лідера існує через те, що вони є єдиними рейтинговими політиками у своїх партіях. «Закриті списки – принцип особистої лояльності», адже обирають саме перший номер. «Тільки через виборчу модель з відритими списками партії будуть зацікавлені у людях, які є носіями довіри суспільства», – зазначила народний депутат. Вони вважає, що необхідно укрупнити виборчі округи, то почне грати роль пізнаваність та репутація. Водночас, необхідно пам’ятати про децентралізацію: виборча система має враховувати місцевих лідерів та більші повноваження місцевої влади.

Народний депутат Олександр Черненко, зазначив, що у демократичному суспільстві немає необхідності у таких імперативних практиках. Адже для політика завжди наступає політична відповідальність: або його не включатимуть у список партії на наступних виборах, якщо він порушує партійну дисципліну, або люди за нього більше не проголосують, якщо він не дотримується своїх слів. Рішення він бачить у відкритих списках. «Відкриті списки зменшать партійну диктатуру. Послідовність депутатів визначатиме виборець»,- зазначив пан Черненко. Водночас він додав, що одні і ті ж депутати підтримують відкриті списки та голосували за закон 3700.

Народний депутат Сергій Лещенко бачить дві причини у таких законодавчих ініціатив: продаж місць у списках та недостатня кількість депутатів у коаліції. «Її чисельність була на межі 226 і треба було терміново доповнити двома депутатами. Тому пішли на застосування вперше в Україні імперативного мандату. Як би у коаліції був резерв у певну кількість голосів, і Томенко, і Фірсов були б зараз народними депутатами», – Сергій Лещенко. Причиною прийняття закону 3700 він вважає «продаж місць у списках». Пан Лещенко навів приклад колишнього депутата фракції БПП адвоката Андрія Богдана, який став захисником представників партії «УКРОП», а тому його необхідно було «будь-яким способом позбавити мандату».

На думку народного депутата Ігоря Попова, «імперативний мандат в обмеженому вигляді потрібен для того, щоб захистити опозицію від тиску переманювання». Він підкреслив, що застосовувати його необхідно без вибіркового підходу. Щодо відкритих списків, то депутат Радикальної партії переконаний, що люди просто продаватимуть «свій голос за 200 гривень», і це перетвориться на «скриту мажоритарку».

Олена Рибій, експерт громадської мережі «ОПОРА», наголосила на порушеннях регламенту з якими приймали Закон 3700. Вона нагадала, що за нього голосували 25 разів і внесли його повторно після того, як спочатку депутати його відхилили. Пані Рибій зазначила, що на платформі «Вони голосують для тебе» можна подивитися, як хто голосує за таку ініціативу. Експерт вважає, що причини криються у якості політичних партій. «У демократичних країнах депутати розділяють цінності своїх партій, і це утримує їх у рамках партійної дисципліни. В українських умовах ми можемо говорити про ідеологічну слабкість партій, про їх несправжність», – пояснила Олена Рибій. Олексій Сидорчук, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва нагадав, що законопроект про імперативний мандат прийняли у першому читанні також з порушеннями. «Суворе дотримання регламенту у другому читанні – це те, що може убезпечити від його прийняття», – підкреслив він. Таку законодавчу ініціативу він вважає антидемократичною. Світлана Конончук, виконавчий директор Українського незалежного центру політичних досліджень, розповіла, що центр рекомендує політичним партіям разом із громадськістю розпочати роботу для внесення змін до Конституції та вилучити недемократичні норми.