Київ, 6 червня 2016 року – Закон про фінансування політичних партій із державного бюджету (далі – Закон)– це величезний крок до подолання політичної корупції та зростання політичної свідомості українських виборців. Водночас, ефективність його дії залежатиме від скоординованості зусиль громадського сектору, Національного агентства з питань запобігання корупції, народних депутатів. Такої точки зору дійшли учасники дискусії «Новий Старт» Закону про бюджетне фінансування партій: чи буде подолана політична корупція?», яка відбувалась у рамках «Дня політичних трансформацій», організованого Українським кризовим медіа-центром.
З 1 липня в Україні набуває чинності Закон про бюджетне фінансування партій, за яким партії, які подолали на виборах 5%-й бар’єр, отримують фінансування із Державного бюджету України. Водночас, закон зобов’язує партії щоквартально й публічно звітувати про свої витрати й оприлюднювати кошториси. Контроль за дотриманням цієї норми покладений на Національне агентство з питань запобігання корупції.
Разом із тим Наталія Корчак, голова Національного агентства з питань запобігання корупції України, зазначила, що попри приписи й строки, встановлені Законом, є об’єктивні обставини, які суттєво ускладнюють їхню реалізацію. Серед таки моментів голова НАЗК назвала неукомплектованість штату НАЗК, невирішені питання матеріально-технічного забезпечення. Зокрема, приміщення для НАЗК виділене нещодавно й потребує ремонту, штат – у стані комплектування, а гроші, власне на фінансування діяльності НАЗК у державному бюджеті взагалі не передбачені. Тим не менш, попри всі складнощі, НАЗК до кінця поточного тижня планує узгодити із Центральною виборчою комісією (ЦВК ) проект постанови, яка затвердить форми фінансових звітів про використання коштів із виборчих фондів, а також форму заяви до платіжного документу на здійснення грошового внеску на підтримку політичної партії. «На минулому засіданні, у четвер, ми затвердили рішення про форму заяви до платіжного документу на здійснення грошового внеску на підтримку політичної партії […] і ми її належним чином оприлюднимо»,- зазначила голова НАЗК.
Наталія Корчак також нагадала, що за вимогою Закону, політичні партії подаватимуть звітність у паперовому форматі, дублюючи її в електронному вигляді. Важко уявити, як за таких умов ще й неукомплектований НАЗК зможе вчасно перевірити цю паперову навалу документів. Тож голова НАЗК закликала активних громадян долучитися до цього процесу. Зі свого боку Віктор Таран, голова Центру «Ейдос», запропонував Наталії Корчак створити громадську раду при НАЗК – за прикладом Національного антикорупційного бюро, – яка надала суттєву підтримку НАБУ, особливо на стадії становлення. «Ми готові підписати звернення до Кабміну, щоб зробити це якомога швидше», -додав він.
Сергій Лещенко, народний депутат України (фракція Блок Петра Порошенка), один із авторів Закону, наголосив на тому, що запорукою дієвості цієї новації є переведення її виключно в електронний вигляд. «У жодному разі не можна допустити, щоб партії звітували у паперовій формі або у pdf-формах – має бути створена спеціальна база даних, де можна робити пошук за прізвищем, партією, сумою внеску, датою надходження тощо. Аби можна було фільтрувати від найбільшого до найменшого внеску. За цієї умови журналісти зможуть перевіряти інформацію й у такий спосіб контролювати політиків», – переконаний Сергій Лещенко.
Такий механізм необхідний для виявлення фейкових донорів, наприклад, махінацій, за яких олігарх маскує власне фінансування, прикриваючись іменами сотень працівників власного заводу, пояснив Денис Ковриженко, радник із юридичних питань Міжнародної фундації виборчих систем. «Найбільший позитив цього Закону – не стільки в самому запровадженні державного фінансування чи обмеженні приватної підтримки, скільки в тому, що обов’язкове звітування забезпечить певну прозорість. […] Громадськість і ЗМІ отримають доступ до легальної частини партійної діяльності, чого раніше не було», – зазначив Денис Ковриженко.
Завдяки цьому нововведенню українські виборці відповідальніше ставитимуться до власного вибору і жорсткіше вимагатимуть від обраних політиків реальних дій. «Думаю, щойно перша гривня піде на рахунок політичних партій – свідомість громадян почне різко змінюватися», – зазначив Сергій Лещенко. Бюджетне фінансування сприятиме революції і всередині самих політичних партій, де наразі суттєво бракує партійної демократії, вважає Андрій Круглашов, активіст руху «Чесно». Зокрема, відкрита звітність допоможе припинити практику розкрадання виділених коштів на шляху із центру до партійних осередків у регіонах.
Денис Ковриженко повідомив, що Міжнародна фундація виборчих систем та інші міжнародні партнери надаватимуть НАЗК технічну допомогу. Зокрема, експерти допоможуть розробити нормативно-правову базу з урахуванням міжнародного досвіду, нададуть консультації щодо створення електронної системи звітності. Планують також організувати візити до Грузії та Великобританії, де механізми працюють справді ефективно. Для України особливо цікавим буде грузинський досвід – там систему створювали також «з нуля» та у схожих умовах. «Ми також підтримуємо ЦВК і нещодавно створили тренінговий центр, який здійснюватиме підготовку членів виборчих комісій», – зазначив Денис Ковриженко.
Певні ризики закладені у відсутності політичної волі самих партій змінити правила гри. Віктор Таран звернув увагу, що у Верховній Раді вже зареєстрували законопроект, який пропонує відтермінувати впровадження нового механізму. Корупційний ризик закладено і в самому законі – це право політичної партії відмовитися від фінансування, зазначила Наталія Корчак. Денис Ковриженко та Сергій Сидорчук, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» вбачають ризики у тому, що в разі виявлення порушень у діяльності політичних партій необхідні кроки можуть блокуватися представниками правоохоронних органів або судової системи.
Поки що немає відповідного запиту і з боку суспільства: понад 80% українців також негативно сприймають ідею фінансування партій із бюджету, зауважив Сергій Сидорчук. «Є загроза, що на хвилі популізму і невдоволення людей будуть спроби цей закон відтермінувати. Потрібно роз’яснювати, що ідея полягає не в тому, аби партії отримували певні кошти від держави, а в тому, що завдяки цьому вони піддаються більш жорсткому регулюванню і є відповідальність за різноманітні порушення», – пояснив експерт. Учасники дискусії додали, що на цю тему вже організовували багато просвітницьких форумів та круглих столів. Таку практику продовжать і надалі.