Ми маємо виробити такі форми своєї боротьби, щоб наші партнери не змогли піти на сепаратистські переговори з Путіним – Рефат Чубаров про повернення Криму

WATCH IN ENGLISH

Київ, 9 червня 2016 року – Абсолютна більшість громадян України – 69% – переконані у тому, що Крим повинен входити до складу України. При цьому 12% – бачать півострів незалежним, а 7% – у складі РФ. Такі результати опитування Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центру Розумкова озвучив аналітик Фонду Руслан Кермач під час публічних дебатів в Українському кризовому медіа-центрі. «Українці у своїй більшості не ставлять питання приналежності Криму. Для них це – беззаперечно територія України. Хоча є певні регіональні відмінності у тому, на скільки виражена ця позиція. Проте відчувається певна розгубленість стосовно актуальності питання, стратегічної візії того, як повертати Крим. Саме тому нам потрібна комплексна всеохоплююча стратегія деокупації регіону та реінтеграції Кримського півострова», – зазначив пан Кермач.

Юсуф Куркчі, перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, вважає, що зараз про проблему Криму говорить дуже мало людей. Це лише вихідці з Криму. Поки це не стане стратегічною метою, нічого не зміниться на краще. «Якщо ще два роки буде така тенденція, ми не знайдемо ні ресурсів, ні партнерів, щоб принаймні повернути це питання у порядок денний», – наголосив він.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України, зазначив, що 31% опитаних вважають, що повернення Криму зараз не на часі. «Головний ресурс Путіна – це час. Усі, хто каже, що це не на часі – грає на користь Росії. […] Неповернення Криму становить велику загрозу для України. Зараз іде велике глобальне протистояння: або Росія повернеться у рамки міжнародного права, або Захід домовиться з нею за рахунок України та кримських татар. Ми маємо виробити такі форми своєї боротьби, щоб наші партнери не змогли піти на сепаратистські переговори з Путіним», – переконаний Рефат Чубаров. Він додав, що головне відповісти на питання «навіщо повертати Крим». Від цього залежить, як і коли він повернеться. Голова Меджлісу кримськотатарського народу вважає, що Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб  України має стати центральним майданчиком для обговорення та просування теми повернення Криму.

Юлія Тищенко, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень, зазначила, що наразі є дискурс, що Крим має бути кримськотатарською національною автономією у складі України. «Просто заявити про це недостатньо. Потрібна широка політично-суспільна дискусія щодо принципів, засад, взаємин з різними етнічними групами у Криму. Сьогодні про це мало говорять. Скоріше лякають тим, що подумають в Криму, що скажуть інші меншини, якщо Україна почне рухатися в цьому напрямку», – наголосила Юлія Тищенко.

Андрій Клименко, головний редактор порталу «BlackSeaNews», зазначив, що оптимізм українців зменшився за останні два роки. «Причина – у відсутності цільної державної політики по Криму, є або фрагменти, або словесна імітація, яка у кримчан викликає більш жорстке роздратування. Коли нема державної політики, а є лише громадські організація та дії західних партнерів, то цей простір починає заповнюватися міфами», – зазначив пан Клименко. Серед міфів він назвав тезу про те, що завдяки успішному проведенню реформ та добробуту в Україні Крим «сам потягнеться назад». За його словами, такого не буде, адже в країні, яка анексувала Крим, немає демократії та вільного волевиявлення. «Протягом 3-4 років до Криму переїдуть близько одного мільйона жителів регіонів РФ. Вже є під 100 тисяч у Севастополі. Вони заміщують кримське населення: як кримських татар, так і політично-активне населення інших національностей», – пояснив Андрій Клименко. Він додав, що міфом також є твердження, що всі кримчани самі цього хотіли: тільки 30% жителів Криму були проросійськими на момент проведення так званого «референдуму». Павло Казарін, оглядач «Крим.Реалії», підкреслив, що задача Кремля – переконати, що саме кримчани були «архітекторами змін та анексії». Але без російських військ, там би нічого не трапилось. «Війна почалася в Криму і вона закінчиться тільки тоді, коли він повернетеся. Саме така формула має бути поясненням для українця, чому півострів має повернутися під контроль Києва.

Юрій Смілянський, експерт БФ «Майдан закордонних справ», вважає результати опитування обнадійливими. «Це – показник свідомості громадян щодо майбутнього своєї країни як представників політичної нації в Україні. При тому, що ця позиція формується при повній відсутності чітко сформованої внутрішній політики з боку влади», – підкреслив він. Експерт наголосив, що якщо Україна хоче йти по шляху європейського розвитку, то питання Криму як автономної національної республіки повністю відповідатиме європейським принципам та правилам, зокрема праву нації на самовизначення.

Михайло Самусь, заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння з міжнародних питань, вважає, що поки що не склалися військово-стратегічні умови для деокупації Криму. «Росія зараз може заблокувати Україні вихід до моря. Українські ВМС не мають спроможності цьому завадити. Росія продовжує нарощувати військове угрупування на всіх напрямках. Мова також йде про Білорусь, де в певний момент можуть з’явитися війська, та Молдову, де до влади, ймовірно, прийде проросійський президент», – зазначив Михайло Самусь. Він вважає, що вступ України в НАТО може змінити стратегічний баланс в регіоні та підняти питання Криму на зовсім інший рівень. Створення стратегічних неядерних сил стримування також може пригальмувати зазіхання РФ. Пан Самусь також назвав отримання ядерної зброї є засобом виживання в умовах руйнування Будапештського меморандуму. «Єдині країни, які заволоділи ядерною зброєю – мають жорсткий контроль над населенням та можливість ігнорувати реакцію світу. […] Як що ми на це підемо, то одразу об’єднаємо Росію та Захід у спільному тиску на Україну», – натомість вважає Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.